Виборча кампанія в Україні з дострокового обрання парламенту триватиме недовго, тому політичні партії мають у терміновому порядку сформувати партійні списки та визначитися із кандидатами у депутати в одномандатних округах, пише ВВС Україна
Усі процедури висунення кандидатів і затвердження їх на партійних з’їздах завершаться 10 червня. Ті, хто вирішить балотуватися як самовисуванець, матиме час до 20 червня. І саме до цієї дати усі учасники виборів мають подати документи до Центральної виборчої комісії, а ЦВК – до 25 червня зареєструвати усіх кандидатів.
Як і попередні парламенти, новий буде обрано за старою системою: половина – за списками партій, інша половина – у мажоритарних округах.
Наскільки склад Верховної Ради оновиться, чи з’являться там нові політичні сили, хто з ким об’єднається і хто очолить партійні списки – ВВС News Україна шукала відповіді на ці запитання.
Хоча виборча кампанія тільки почалася, в експертних колах вже навіть роблять прогнози, якою може бути коаліція у новій Раді.
Керівники “Слуги народу”, яка має на сьогодні найвищий рейтинг – понад 40% – кажуть, що хотіли б мати однопартійну більшість, але у разі, як її сформувати не вдасться, готові будуть домовлятися з тими, хто поділяє їхні погляди.
Один із варіантів, про який говорять в експертних колах, – це коаліція “Слуги народу” та ще двох політичних сил, про симпатії до яких заявив бізнесмен Ігор Коломойський в інтерв’ю “Українській правді”.
Це “Батьківщина” Юлії Тимошенко і так звана “партія мерів”, до якої увійдуть популярні керівники міст України.
Слуга народу: без Зеленського, але знову в онлайні
Список “Слуги народу” очолить, швидше за все, Дмитро Разумков, політичний радник Володимира Зеленського. Пан Разумков став головою партії замість Івана Баканова, який отримав посаду у Службі безпеки України.
Керівники партії запевнили, що Володимир Зеленський за партію не агітуватиме, оскільки у нього багато іншої роботи.
Слабким місцем “Слуги народу” називають відсутність партійної мережі в регіонах для підтримки кандидатів у мажоритарних округах. Саме тому, припускають експерти, Зе-команда була не проти виборів тільки за партійними списками.
Але сам Володимир Зеленський після провалу в Раді пропозиції ухвалити закон про 100-відсоткову партійну систему виборів закликав прихильників “зробити їх разом” і в одномандатних округах.
Керівники партії повідомили, що кандидати у депутати від списку і в округах визначатимуться з допомогою інтернету, на спеціально створеному сайті для голосування і обговонення претендентів.
“Батьківщина” – майбутній учасник коаліції?
Представник президента у парламенті Руслан Стефанчук нещодавно заявив журналістам, що “Слуга народу” може співпрацювати у майбутньому парламенті із “Голосом” Святослава Вакарчука та “Батьківщиною” Юлії Тимошенко. Пані Тимошенко на цю заяву не реагувала.
Проте одразу ж після указу президента про розпуск Верховної Ради Юлія Тимошенко заявляла, що підтримує це рішення, оскільки парламент давно “напрацював” на свій розпуск.
Вона, як і Володимир Зеленський, брала участь у виборах президента як опозиційний до Петра Порошенка кандидат, тому заяви Руслана Стефанчука, можливо, є не лише припущенням.
Тим часом, бізнесмен Ігор Коломойський заявив “Українській правді”, що дружить із Юлією Тимошенко і готовий допомагати їй на виборах. Зокрема, не виставляючи високих розцінок на рекламу на телеканалі, який йому належить.
Також у ЗМІ з’явилася інформація, що Віталій Кличко веде переговори із Юлією Тимошенко про спільну участь у виборах. Проте раніше подібні припущення щодо Кличка висловлювалися і стосовно партії “Сила і честь” Ігоря Смешка.
Партія мерів: Кернес, Труханов та “консультант” Коломойський
На вибори вирішила йти партія, яку вже називають “партією мерів”. Її також підтримує Ігор Коломойський.
Появу такої партії проанонсували міські голови Харкова і Одеси Геннадій Кернес та Геннадій Труханов. Про свою участь у виборах від цієї політичної сили заявив також мер Ужгорода Богдан Андріїв.
Поки що невідомо, під яким брендом вона братиме участь у перегонах, одна із можливих назв – це назва партії, яку очолює мер Одеси Труханов – “Довіряй справам”.
Не виключено, що до цієї політичної сили приєднається столичний голова Києва Віталій Кличко – у разі, якщо його партія УДАР не піде на вибори самостійно.
Основою “партії мерів” стане партія “Відродження”, яку очолює депутат парламенту і колишній губернатор Дніпропетровщини Віктор Бондар.
Згідно зі стратегією, “партія мерів” хоче залучити до списку популярних у великих містах мерів, а також виставити у мажоритарних округах кандидатів, котрі вигравали вибори у попередні роки.
Сам Ігор Коломойський в інтерв’ю “Українській правді” сказав, що “Відродженню” симпатизує, а нову партію – консультує.
За його словами, до неї увійдуть, окрім “Відродження”, яка як самостійний проект себе “вичерпала”, частина депутатів фракції “Воля народу” і партія “Довіряй справам”, лідером якої є Геннадій Труханов.
“Голос” і дві “Сили”
Хоча у травні проект Святослава Вакарчука “Голос” не набув популярності, аби подолати 5-відсотковий бар’єр, експерти переконані, що рейтинг партії зростатиме. Ця політична сила, як сказав її лідер, об’єднається із партією “Сила людей”.
Ця партія існує із 2014 року, вона не має одного лідера і позіціонує себе як партію без вождів. Політраду очолює Олександр Солонтай.
Однак перед “Голосом” постане той самий виклик, що і перед “Слугою народу” в одномандатних округах. Новим обличчям протистоятимуть “гіганти” мажоритарки, котрі обиралися там раніше.
Нових людей у списку партії “Сила і честь” поведе за собою Ігор Смешко, котрий на президентських виборах став чи не найбільшою несподіванкою: майже без реклами він був шостим у перегонах, набравши понад 6% голосів.
Під час другого туру Ігор Смешко заявив, що не підтримує жодного з кандидатів у президенти. Він також називав себе “новим політичним обличчям”, маючи на увазі, що до політичної діяльності усе життя працював у спецслужбах.
Соціологічні дослідження показують, що партія “Сила і честь” може подолати 5-відсотковий бар’єр.
Гройсман + Яценюк?
“Українська стратегія”- партія, на чолі якої піде на вибори прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Не виключено, що у списку цієї ж партії буде ще один колишній прем’єр – Арсеній Яценюк.
На попередніх виборах парламенту саме він очолював “Народний фронт”, і ця політична сила посіла перше місце у перегонах.
Але нині “Народний фронт” окремо участі у виборах, швидше за все, не братиме: політична сила роздроблена на кілька окремих груп, які шукають собі місця в інших командах і списках.
Володимир Гройсман, який входив у п’ятірку списку БПП на виборах п’ять років тому, тепер заявляє, що вирішив не йти на вибори разом із Петром Порошенком, хоч такі пропозиції лунали.
Ми просто різніВолодимир Гройсман про Петра Порошенка
“Такі пропозиції були від президента, і я можу сказати, що багато політиків між собою говорили про різні можливості. Я прийняв рішення, я буду йти самостійно, і це рішення для мене є остаточним. Я вважаю, що ми просто різні”, – сказав Володимир Гройсман в інтерв’ю телеканалу ICTV.
Володимир Гройсман неодноразово заявляв, що хоче залучити до списку відомих місцевих лідерів, популярних у регіонах. Проте прем’єр не перший, хто ставить за мету поповнити список такими людьми.
“ЄС” Порошенка і праймеріз
Ставку на місцевих лідерів, а також волонтерів та учасників конфлікту на Донбасі, хоче зробити і Петро Порошенко.
БПП “Солідарність” вже вирішили перейменувати у партію “Європейська солідарність” – скорочено “ЄС”.
Партнером “Європейської солідарності” стане громадське об’єднання “Солідарна справа громад”. У підписаному кілька днів меморандумі саме на цю організацію покладається проведення внутрішнього рейтингового голосування (праймеріз) під час висунення кандидатів у депутати.
Згідно із неофіційною інформацією, отриманою ВВС News Україна із джерел, близьких до фракції БПП, до списку оновленої партії Порошенка мають увійти нові люди, молоді активісти, а чинним депутатам, зокрема бізнесменам, запропонують йти на вибори в одномандатні округи самовисуванцями.
Однак не виключено, що у команді Петра Порошенка піде група із “Народного фронту”, орієнтована на Андрія Парубія, а також сам спікер Ради.
Опозиційні Бойко і Медведчук
“Опозиційний платформа – За життя”, яку очолюють Юрій Бойко, Віктор Медведчук та Вадим Рабінович, згідно із останніми соціологічними дослідженнями, посідає друге місце у рейтингу партій, котрі братимуть участь у виборах.
Останнім часом висловлюються припущення, що ця політична сила може піти на вибори разом із “Опозиційним блоком” Олександра Вілкула.
Хоча дві партії були створені після розколу і конфліктів між бізнесменами, з якими пов’язують ці дві політичні сили, спільна участь у парламентських виборах була б політично вигідною, щоби не розпорошувати голоси прихильників на сході і півдні України.
Громадянська позиція Гриценка
Громадянська позиція Анатолія Гриценка поведе на вибори і колишніх членів парламенту, і новачків-професіоналів, каже лідер партії.
Тиждень тому він повідомив про те, з якими партіями об’єднується.
“Наша команда “Громадянська позиція” спільно з партіями “Народний Контроль” (Дмитро Добродомов), “Рідна Країна” (Микола Томенко) і “Європейська партія України” (Микола Катеринчук), посилена професіоналами в ключових сферах – разом ідемо на вибори”, – написав у Facebook Анатолій Гриценко одразу ж після появи указу про дострокові вибори.
Хоча на президентських виборах Анатолій Гриценко посів п’яте місце, зараз соціологи кажуть, що його політична сила має менш як 5% підтримки.
Радикал Ляшко, “Самопоміч” та “Свобода”
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко мав досить скромні результати на президентських виборах у порівнянні із попередніми виборчими кампаніями.
Через це експерти припускають, що цьогоріч радикали можуть не подолати 5-відсотковий бар’єр. Однак не виключено, що особисто Олег Ляшко перестрахується і піде на вибори у мажоритарному округу, а перші місця у партійному списку посядуть відомі особистості.
Пан Ляшко заявляв про те, що його партія переходить в опозицію до президента Зеленського. Але на цьому полі опозиціонерів вистачатиме і без Радикальної партії.
“Свобода” Олега Тягнибока, “Самопоміч” Андрія Садового, який ще й хоче стати прем’єр-міністром, швидше за все, також братимуть участь у виборах, але їхні шанси соціологи наразі оцінюють як невисокі.
