У США сезоном праймеріз та кокусів стартувала президентська кампанія.
Протягом кількох місяців прихильники демократів та республіканців – двох найбільших партій країни – мають вирішити, хто буде їхнім кандидатом на президентських виборах 3 листопада.
У понеділок в штаті Айова відбулися перші кокуси, і в демократів виникли проблеми з підрахунком голосів через “технічні причини” – ймовірно, через проблеми з роботою додатку, який мав інформувати про результати на дільницях.
Попри відсутність офіційних результатів два кандидати оголосили себе переможцями. Це віщує запеклу боротьбу серед політиків, які хочуть протистояти на виборах Дональду Трампу.
Тож хто кинув виклик чинному президенту США і чим відомі ці кандидати? Яку зовнішню політику вони обіцяють проводити і що кажуть про Україну? BBC News Україна спробувала розібратися.
Праймеріз та кокуси: як це працює, коротко
З лютого до червня обидві партії проводитимуть праймеріз та кокуси.
Праймеріз – це анонімне голосування за допомогою машин для голосування або шляхом вкидання бюлетенів у виборчі урни.
В 11 з 50 штатів США в таких праймеріз можуть брати участь будь-які виборці, навіть, якщо йдеться про прихильників партії-суперника. Такі праймеріз називаються відкритими.
У 12 штатах проводять закриті праймеріз, де можуть голосувати лише члени партій, а у 14 штатах – напівзакриті праймеріз, в яких позапартійні виборці можуть голосувати лише один раз – або на праймеріз республіканців, або на праймеріз демократів. Втім, це лише основні види праймеріз.
Кокуси – це партійні зібрання, як правило, у штатах з невеликим населенням – до п’яти мільйонів, де за кандидатів голосують підняттям рук або за допомогою бюлетенів.
Голосуючи за певного кандидата, учасники праймеріз та кокусів фактично обирають делегатів від цих кандидатів на національні конвенції обох партій (з’їзди). Вони пройдуть у липні в демократів, а в серпні у республіканців і офіційно висунуть лише по одному кандидату в президенти від партії.
Традиційно президентські перегони починаються з кокусів у штаті Айова та праймеріз у штаті Нью-Гемпшир. Кандидати вважають успіх на них індикатором перемоги під час голосування в інших штатах.
Втім, Білл Клінтон 1992 року програв і в “Кукурудзяному штаті” (Айова), і в “Гранітному штаті”(Нью-Гемпшир). Це не завадило йому тоді стати кандидатом демократів на виборах за підсумками праймеріз в інших штатів, а потім – стати президентом США.
Важливою датою під час сезону праймеріз є так званий “супервівторок”, цього року це 3 березня, коли праймеріз пройдуть у 14 штатах. Часто у “супервівторок” остаточно визначаються два-три фаворити перегонів, а кандидати-аутсайдери залишають їх.
Повна ясність у республіканців і запекла боротьба у демократів
Для Республіканської партії праймеріз та кокуси цього року перетворилися на формальність.
Згідно з кількома опитуваннями у січні, Дональда Трампа підтримували 89%-90% прихильників партії. Троє його суперників-республіканців мають незначну підтримку і не мають шансів стати кандидатом від партії на виборах.
У деяких штатах місцеві осередки республіканців вже скасували праймеріз та кокуси й оголосили про підтримку чинного президента, тож Дональду Трампу можна зосередитися на боротьбі зі своїми суперниками з табору демократів.
Натомість право стати кандидатом від демократів виборюють 11 політиків, серед яких лише п’ять мають підтримку понад 5% прихильників партії.
Згідно з опитуванням Morning Consult від 20-26 січня, до п’ятірки лідерів перегонів серед демократів належать колишній віцепрезидент Джо Байден, за якого готові проголосувати 29% прихильників партії, сенатор Берні Сандерс з 23% симпатиків, сенаторка Елізабет Воррен з 14% симпатиків, мільярдер Майкл Блумберг з 12% прихильників і ексмер міста Сент-Брент в штаті Індіана Пітер Буттіджидж з 7%.
Розповідаємо, як пропонують ці кандидати змінити Америку, світ і політику щодо України.
Джо Байден
Джо Байден був віцепрезидентом США в адміністрації Барака Обами у 2009-2017 роках. Він – 77-річний ветеран американської політики, за плечима якого 36 років роботи у Сенаті та визначна роль у початку операції проти Югославії 1999 року, яка сприяла поваленню режиму Слободана Мілошевича.
З 2014 року до січня 2017 року Джо Байден фактично відповідав за український напрямок зовнішньої політики США. За цей час він здійснив кілька візитів до України і посприяв звільненню українського генпрокурора Віктора Шокіна.
Саме вимогу Байдена до української влади звільнити Шокіна та роботу його сина Хантера Байдена в наглядовій раді української газовидобувної компанії Burisma намагалися використати у передвиборчій кампанії адвокат Трампа Руді Джуліані та його команда.
Телефонна розмова Дональда Трампа з Володимиром Зеленським, де президент США згадував цю тему, призвела до початку розслідування в рамках імпічменту в американському Конгресі.
Як він хоче змінити Америку?
Передвиборчу кампанію Байден проводить під гаслом “Наші найкращі дні ще по попереду”. Він обіцяє покращити становище середнього класу.
“Цю країну не побудували банкіри з Волл-стріт та генеральні директори компаній й менеджери хедж-фондів. Її побудував американський середній клас”, – наголошує Байден.
Кандидат обіцяє здійснити потужні інвестиції в інновації, науково-дослідні розробки, інфраструктуру, розширити доступ до безкоштовної вищої освіти, підвищити мінімальну заробітну плату до 15 доларів/год і очолити “революцію чистої економіки” для створення 10 мільйонів нових робочих місць.
Ще один акцент програми Байдена – вирішення глобальної кліматичної кризи. Він планує в перший день на посаді повернути США до Паризької кліматичної угоди, з якої вийшов Трамп, а пізніше провести новий світовий саміт з клімату для досягнення більш амбітних зобов’язань зі зменшення викидів.
Також Байден обіцяє змінити міграційну політику Трампа, припинити практику розділення сімей мігрантів на кордоні та тримання дітей-іммігрантів у в’язницях, приймати більше біженців. Водночас він не підтримує декриміналізацію незаконного перетину кордону США.
Якою може бути його зовнішня політика, зокрема, щодо України
У зовнішній та оборонній політиці Джо Байден пропонує:
- Повернути країні лідерство на світовій арені та відмовитися від політики Трампа “Спочатку Америка”, яка на думку Байдена, лише відштовхнула від США союзників
- Провести глобальний саміт з питань демократії, на якому країни-учасники мають зобов’язатися боротися з корупцією, авторитаризмом, просувати права людини, а високотехнологічні компанії зобов’язатися зробити усе, щоб їхні розробки не ставали зброєю репресивних режимів
- Протидіяти моделі “високотехнологічного авторитаризму”, яку поширює Китай, запровадити санкції проти китайських чиновників, які сприяли створенню китайських таборів для мусульман
- Згуртувати азійських союзників для протидії “торговим та технологічним зловживанням” Китаю
- Припинити “роман” Дональда Трампа з Кім Чен Ином, змусити КНДР відмовитися від ядерного арсеналу
- Повернутися до ядерної угоди з Іраном, з якої вийшла адміністрація Трампа у 2018 році, і примусити Тегеран відмовитися від дестабілізації інших країн на Близькому Сході
- Повернути американських військових з Афганістану за 4 роки та досягнути миру шляхом залучення до перемовин регіональних гравців – Ірану, Росії, Китаю, Пакистану та Індії
- Переглянути відносини з Саудівською Аравією на основі американських цінностей (хоча вважає необхідною співпрацю з Ер-Ріядом для протидії Ірану та тероризму)
- Сприяти вирішенню ізраїльсько-палестинського конфлікту шляхом підтримки концепції створення двох держав, в рамках якої Ізраїль має визнати право Палестини на державність та припинити створювати єврейські поселення, а Палестина – покінчити з екстремізмом і визнати право Ізраїлю на існування
- Боротися з “режимом Мадуро” у Венесуелі шляхом посилення санкцій, аби його прихильники не могли спокійно жити та приховувати активи на території інших країн
- Сприяти економічному розвитку та декриміналізації країн Центральної Америки, аби припинити масову міграцію їхніх мешканців до США
У своїй зовнішньополітичній програмі Джо Байден найбільше серед усіх демократичних кандидатів деталізує політику щодо України та Росії. У відповідях на питання Ради міжнародних відносин у він наголосив: “Я б зробив Україну пріоритетом зовнішньої політики США”.
“Я хотів би надати більше американської безпекової допомоги, зокрема, зброї, для посилення спроможності України захищатись. В економічному плані я б працював над збільшенням прямих інвестицій із Заходу та підтримкою енергетичної незалежності України від Росії”, – зазначив він.
Байден не виключає приєднання США до нормандського формату щодо Донбасу.
“Я б підтримав сильнішу дипломатичну роль США, поряд із Францією та Німеччиною, у перемовинах з Росією. Однак, аби дипломатія працювала, нам потрібні більші переваги над Москвою, а це означає тісніше співпрацювати з нашими європейськими партнерами та союзниками для того, щоб Росія заплатила більш високу ціну за її війну, яка триває в Україні”, – наголошує він.
Допомогу Україні він готовий надати виключно на умовах проведення українською владою антикорупційних реформ, зокрема, призначення “справді незалежних антикорупційних прокурорів та судів”.
Берні Сандерс
78-річний сенатор з Вермонту називає себе “демократичним соціалістом”.
В молодості він був активістом антивоєнних рухів та боровся проти расової сегрегації. У 1981 році став мером невеличкого містечка Барлінгтон у штаті Вермонт, 1991 року пройшов до Палати представників Конгресу, а 2007 року за підтримки демократів його обрали незалежним сенатором від Вермонту.
Відомим на весь світ Сандерс став під час передвиборчих перегонів 2016 року, коли був суперником Гілларі Клінтон у боротьбі за висунення кандидатом в президенти від демократів.
Енергійна кампанія Сандерса залучила тисячі молодих активістів, що змусило понервувати досвідчену суперницю. Врешті-решт Сандерс програв тоді праймеріз з 43% голосів демократів, але свої мрії про побудову суспільства соціальної справедливості в США не залишив.
Цього разу кампанія політичного ветерана не була безхмарною. У жовтні 2019 року його шпиталізували з ішемічною хворобою серця і прооперували. А у січні 2020 року стався його конфлікт з суперницею Елізабет Воррен, яка пригадала нібито сказані їй слова Сандерса про те, що жінка не може стати президентом США. Сам Берні Сандерс це заперечує.
Як і після шпиталізації у жовтні, після цього скандалу рейтинг Сандерса виріс.
Він має підтримку молодих радикальних демократів з так званого “Загону” – депутаток Палати представників Конгресу США Александрії Окасіо-Кортес, Рашиди Тлаїб та Ільхан Омар. Вони неодноразово піддавали гострій критиці Дональда Трампа, президент відповідав їм взаємністю, чим посприяв зростанню їхньої слави навіть поза межами США.
Як він хоче змінити Америку?
Перш за все, це медицина, коледж та житло “для всіх”.
Берні Сандерс пропонує запровадити доступне медичне страхування для всіх американців і боротися з фармацевтичною індустрією, “яка обдирає американський народ”, списати 81 млрд доларів медичних боргів у 79 млн американців.
Він обіцяє створити систему безкоштовних коледжів та університетів, скасувати студентські борги 45 млн американців – це приблизно 1,6 трлн доларів, інвестувати 1,3 мільярда доларів щороку в навчальні заклади для меншин.
Кандидат також планує покінчити з житловою кризою, вклавши 2,5 трлн доларів у будівництво майже 10 мільйонів житлових приміщень, встановити контроль за орендною платою та виселеннями, покінчити з бездомністю.
А також масштабні обіцянки з екологічної політики: перехід на забезпечення потреб Америки на 100% відновлювальними джерелами енергії, повернення до Паризької кліматичної угоди, лідерство США у глобальній боротьбі з кліматичними змінами та створення світового фонду “зелений клімат” з капіталом у 200 млрд доларів, припинення “жадібності” представників нафтової та вугільної індустрії.
Звідки він хоче взяти гроші на це? Берні Сандерс, зокрема, пропонує запровадити податок для 0,1% надбагатих домогосподарств США зі статками вище 32 млн доларів.
На його думку, цей податок дозволить державі зібрати 4,35 трлн доларів за 10 років, вирішити низку соціальних проблем і скоротити кількість американських мільярдерів вдвоє за 15 років. Тих же, хто ухилятиметься від сплати податків, чекатимуть судові процеси.
Якою може бути його зовнішня політика, зокрема, щодо України
У сфері зовнішньої та оборонної політики Берні Сандерс пропонує:
- Створити коаліцію захисту прав людини на глобальному рівні, зокрема, як відповідь на придушення ліберальної демократії в Гонконгу та переслідування мусульман-уйгурів китайською владою
- Повернутися до виконання ядерної угоди з Іраном в перший день перебування на посаді
- Домогтися у тісному співробітництві з Південною Кореєю поступового ядерного роззброєння КНДР в обмін на часткове зняття санкцій
- Якомога швидше відкликати війська з Афганістану, надати цій країні економічну та гуманітарну допомогу
- Переглянути відносини з Саудівською Аравією, аби США більше не закривали очей на порушення прав людини і поширення радикального екстремізму з аравійської монархії
- Сприяти перемовинам між урядом й опозицією у Венесуелі. Сандерс водночас рішуче заперечує проти військової інтервенції до країни
- Попередити Ізраїль про можливе замороження військової допомоги, якщо не буде кроків до розв’язання ізраїльсько-палестинського конфлікту
- Спрямувати інвестиції в Африку і домогтися посилення позицій африканських країн в Раді безпеки ООН, МВФ та Світовому Банку
- Не дозволяти укладання нових торгових угод, шкідливих для американських робітників, особливо з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону
В коментарі Раді міжнародних відносин Берні Сандерс пообіцяв, що у разі обрання тісно співпрацюватиме з європейськими союзниками для надання підтримки Україні і розширюватиме санкції у відповідь на нову агресію Росії.
“Додаткова агресія змусить США посилити тиск, зокрема, через розширення діючих санкцій”, – попередив він.
Звертає увагу він і на зобов’язання Зеленського.
“Наразі нашим головним пріоритетом має бути тісна співпраця з нашими європейськими союзниками, аби допомогти новому українському уряду виконати свої обіцянки реформувати економіку, покращити рівень життя та значно зменшити корупцію”, – наголосив Сандерс.
У липні 2017 року Берні Сандерс був одним з двох сенаторів, які проголосували проти пакета санкцій щодо Росії, КНДР та Ірану, вважаючи, що такі санкції призведуть до краху ядерної угоди з Іраном.
Елізабет Воррен
70-річна Елізабет Воррен себе називає захисницею середнього класу від засилля надбагатих.
Вона походить з бідної родини, яка після інфаркту батька виживала завдяки матері, що працювала в колл-центрі за мінімальну зарплату.
Пані Воррен почала свою кар’єру вчителькою дітей з особливими потребами, пізніше, вже будучи мамою, отримала юридичну освіту.
30 років вона викладала право в університетах Г’юстону, Техас-Остін, університетах Мічигана, Пенсильванії та Гарварді. Є спеціалісткою з комерційного права, контрактів та банкрутства, проводила дослідження про взаємозв’язок медичних витрат та банкрутства серед американських родин.
Спочатку була прихильницею Республіканської партії, але 1996 року перейшла до лав демократів.
Політична кар’єра Воррен розпочалася на тлі фінансово-економічної кризи 2008/2009 років. Вона була помічницею Барака Обами у 2010-2011 роках у процесі створення Бюро фінансового захисту споживачів, ідею якого вона запропонувала незадовго до початку кризи.
У 2012 році Воррен обрали сенаторкою від штату Массачусетс.
Як вона хоче змінити Америку
Під час нинішньої передвиборчої кампанії найбільшу увагу привернули ініціативи Воррен щодо запровадження податків на надбагатих.
Вона виступає за запровадження 2% щорічного податку для домогосподарств з активами від 50 млн доларів до 1 млрд, та 3% щорічного податку для домогосподарств з активами понад 1 млрд доларів.
Шляхом такого оподаткування Воррен планує отримати 2,75 трлн доларів за 10 років, які хоче спрямувати на втілення своїх планів щодо запровадження всеохопної системи догляду за дітьми, безкоштовного навчання в коледжах, на списання студентських боргів та всеохоплююче медичне страхування для всіх американців.
Ще одна пропозиція Воррен, яка наробила галасу, – план розділу високотехнологічних компаній, таких як Facebook, Google, Amazon та Apple.
На її думку, такі компанії мають надто багато влади “над нашою економікою, суспільством та демократією”, не забезпечують належним чином захист особистих даних користувачів і обмежують конкуренцію, скуповуючи перспективні компанії.
Зокрема, Елізабет Воррен хоче скасувати угоди Facebook з придбання Instagram та WhatsApp. Засновник Facebook Марк Цукерберг минулого року заявив, що готовий до суду з державою, якщо Воррен стане президенткою.
Якою може бути її зовнішня політика, зокрема, щодо України
У зовнішній та оборонній політиці Елізабет Воррен пропонує:
- Скоротити військовий бюджет, припинити засилля компаній військово-промислового комплексу (таких як Boeing, Northrop Grumman та Lockheed Martin) та різних оборонних підрядників у зовнішній політиці
- Припинити “війну” Трампа з американськими дипломатами, суттєво збільшити фінансування та штат Держдепартаменту і відмовитися від практики призначення послами наближених до президента донорів та політиків
- Поставити цінності на перше місце у політиці щодо Китаю – підтримувати демонстрантів у Гонконгу, чинити тиск на Пекін через ситуацію з правами мусульман. Водночас вважає, що з Китаєм потрібно співпрацювати щодо обмеження розповсюдження зброї масового знищення, тобто у випадку з КНДР та Іраном, та питанні змін клімату
- Бути готовими до укладання тимчасової угоди з КНДР
- Вивести американські війська з Афганістану, інвестувати у розвиток цієї країни та сприяти перемовинам Талібану та афганського уряду
- Проводити жорстку політику щодо Саудівської Аравії, чию політику в кількох країнах Близького Сходу вважає шкідливою для США
- Сприяти зміні владі у Венесуелі, позбавленню “диктатора Мадуро” влади політичним шляхом, без військового втручання і за допомогою тиску на Росію, Китай і Кубу
- Примусити Іран шляхом міжнародного тиску скасувати ядерну програму, обмежити ракетну програму і відмовитися від втручання у внутрішні справи країн Близького Сходу
- Не підписувати нових масштабних договорів про вільну торгівлю до оцінки їхнього впливу на довкілля та ринок праці в США
- Зробити Африку пріоритетом зовнішньої політики
У відповідях на запитання Ради міжнародних відносин (Council on Foreign Relations) Елізабет Воррен також розповіла, яким бачить розв’язання російсько-українського конфлікту.
“Нам слід почати з укріплення відносин з нашими партнерами з ЄС, щоб підтримувати найсильніший дипломатичний фронт, і зберігаючи тиск на Кремль, заохотити зміни в його поведінці. Україна також повинна серйозно поставитись до масштабних реформ для усунення корупції, яку Росія використовує, аби підірвати українську демократію”, – зазначає пані Воррен.
“Зрештою, Україні та Росії доведеться домовитися про мир, і моя адміністрація зосередиться на створенні умов для результативних переговорів”, – додає вона.
Майкл Блумберг
77-річний мільярдер Майкл Блумберг відомий на весь світ завдяки заснованому ним у 1981 році інформаційному агентству Bloomberg, яке розпочинало діяльність з аналізу і продажу інформації про стан фінансових ринків, а згодом перетворилася у величезну медіа-корпорацію.
Станом на початок лютого 2020 року Forbes оцінював його статки у 60 млрд доларів. У рейтингу видання від 2019 року Блумберг був восьмим серед найбагатших американців.
Політичну позицію він кілька разів змінював. Наприклад, не маючи можливостей стати кандидатом в мери Нью-Йорка від демократів 2001 року, він вступив до лав республіканців і переміг на виборах. На посаді мера він пропрацював наступні 12 років. Втім, з Республіканської партії вийшов, а 2018 року повернувся до лав демократів.
Блумберг є відомим філантропом, який, за даними Forbes, витратив 8 млрд доларів на освітні та екологічні програми. Зокрема, бізнесмен фінансував закриття працюючих на вугіллі електростанцій, у 2014 році сприяв укладанню так званої “угоди мерів”, учасники якої зобов’язалися скоротити викиди в атмосферу.
Як він хоче змінити Америку?
У своїй програмі Майкл Блумберг підкріплює обіцянки своїм досвідом з керівництва Нью-Йорком.
Наприклад, він пропонує перехід США до економіки, заснованій на чистій енергетиці. План амбітний: зменшення викидів вуглецю протягом 10 років на 50%, забезпечення 80% виробництва “чистої” електроенергії за 8 років, перехід до продажу лише електромобілів серед нових машин до 2035 року, повернення до Паризької кліматичної угоди.
Аргументуючи свої відданість екологічній політиці Блумберг нагадує, що сприяв закриттю 300 електростанцій, які працюють на вугіллі, та висадив 800 тисяч дерев на посаді мера.
Окрім того, він є президентом правління C40 Leadership Group C40, мережі великих міст світу, керівники яких шукають вирішення проблеми кліматичних змін.
Хоча Блумберг належить до надбагатих американців, він виступає за підвищення податків на надбагатих.
Йдеться про 5% додатковий податок на домогосподарства з капіталом 5 млн доларів, який на думку Блумберга, має принести 5 трлн дол. Ці гроші він хоче спрямувати на план охорони здоров’я, освіту, боротьбу зі змінами клімату та інфраструктурний план вартістю 1 трлн доларів.
Блумберг також хоче підвищити ставку корпоративного податку до 28% – Дональд Трамп раніше знизив її з 35% до 21%.
Ще одна важлива складова його програми – більш жорсткий контроль над зброєю, заборона штурмової зброї та заходи проти вбивств у школах.
Якою може бути його зовнішня політика, зокрема, щодо України
У зовнішній та оборонній політиці Майкл Блумберг пропонує:
- Співпрацювати з Китаєм щодо вирішення глобальних проблем, аби уникнути “холодної війни”. Водночас підтримує запровадження санкцій проти китайських чиновників, відповідальних за придушення протестів у Гонконгу та створення таборів для мусульман в Уйгурії
- Впоратися з проблемою зростання ваги Китаю у світі шляхом укріплення альянсів США з азійськими країнами, та інвестицій у власне американське виробництво та технології, які мають забезпечити США технологічну та економічну першість
- Укласти нову угоду про тихоокеанське партнерство з країнами Азії та Океанії замість ТТП, від якої відмовився Трамп, з більш жорсткими стандартами захисту довкілля та робітничих місць в США
- Укласти тимчасову угоду з КНДР, яка зупинить ракетно-ядерну програму в обмін на зняття частини санкцій, домогтися також поступок від Пхеньяна щодо прав людини і кібербезпеки
- Скорочувати кількість американських військових в Афганістані таким чином, аби країна знову не стала притулком для світового тероризму
- Змусити Саудівську Аравію розв’язати гуманітарну кризу в Ємені і покращити ситуацію з дотриманням прав людини. Водночас вважає аравійську монархію важливою для протидії Ірану
- Досягти угоди, яка забезпечить безпеку Ізраїлю і створення незалежної Палестини. Блумберг закликає зберігати міцний союз з Ізраїлем, адже “здатність США захищати свої інтереси на Близькому Сході залежить від Ізраїлю”
Ось так кандидат виклав політику щодо України та Росії в коментарі Раді міжнародних відносин.
“США та їхнім європейським союзникам необхідно зміцнювати незалежність України завдяки допомозі в області економіки і безпеки, продовжуючи при цьому заохочувати Київ до проведення необхідних реформ для боротьби з корупцією і зміцнення верховенства закону”, – наголошує Блумберг.
Водночас він додає, що роль України – бути “мостом між Європою і Росією”.
Блумберг вважає, що Дональд Трамп підірвав безпеку США співробітництвом з Володимиром Путіним.
“Я буду працювати з Конгресом, нашими союзниками і світовою спільнотою, щоб протистояти агресії Росії. Водночас США повинні залишатися відкритими для роботи з Росією з питань, що становлять взаємний інтерес, включаючи контроль над озброєннями і розповсюдження ядерної зброї. Російський народ не є синонімом свого лідера”, – зазначає Блумберг.
Пітер Буттіджидж (Буттіджич)
Йому 38 років, і він є єдиним молодим кандидатом, який зберігає шанси стати суперником Дональда Трампа на цих виборах.
Піт Буттіджидж – випускник Гарварда, ветеран Афганістану, а також єдиний кандидат-відкритий гей на цих виборах, який до того ж наголошує, що є віруючим християнином.
Буттіджиджа прихильники називають “мер Піт”. В них бувають труднощі з вимовою прізвища кандидата, яке він успадкував від батька-іммігранта з Мальти.
До початку передвиборчої кампанії 2019 року Піт Буттіджидж був маловідомим політиком. Своєю діяльністю на посаді мера міста Саут-Бенд в штаті Індіана він викликав увагу хіба що у політичних журналістів.
Втім, серед ідей молодого політика про відповідальний, “демократичний капіталізм” знайшлися прихильники у бізнес-середовищі, а ораторський талант дозволив завоювати прихильників серед поміркованих демократів.
Політична кар’єра Піта Бутіджиджа почалася у 29 років з обрання мером міста Саут-Бенд з населенням 100 тисяч людей у 2012 році.
На посаді мера він успішно реалізував програму “1000 будинків за 1000 днів” з реконструкції та зносу старих будинків, займався перетворенням старих заводів на технопарки, реконструкцією автошляхів та каналізації, збільшенням площі парків, тротуарів та велодоріжок, допомогою мешканцям з низькими прибутками у ремонті будинків.
Під час перебування на посаді він взяв 7-місячну відпустку, аби пройти військову службу в Афганістані як лейтенант резерву ВМФ. Там він займався виявленням мереж фінансування бойовиків і був військовим шофером командування під час поїздок з військової бази Баграм до Кабула.
Як він хоче змінити Америку?
У політичній площині він виступає за обмеження впливу великого бізнесу на політику.
Буттіджидж називає себе стійким прихильником капіталізму, а американську його форму вважає “найбільш продуктивною силою”.
Це не означає, що Буттіджидж не знаходить чимало недоліків у сучасній економічній системі США, і застерігає про небезпеку “недемократичного” капіталізму , який втілився в сучасній Росії.
“Найбільша проблема капіталізму зараз полягає в тому, як він переплітається з владою і розмиває нашу демократію”, – вважає він.
В економічній політиці Піт Буттіджидж орієнтується на боротьбу з монополізмом та вирішення проблем втрати робочих місць через технологічний розвиток, підтримує встановлення мінімальної зарплати у 15 доларів за годину на загальнонаціональному рівні.
Також Буттіджидж концентрується на охороні довкілля – пропонує план збільшення вироблення чистої електроенергії вдвічі до 2025 року і досягнення безвідходного виробництва електроенергії до 2035 року.
Якою може бути його зовнішня політика, зокрема, щодо України
У зовнішній та оборонній політиці Піт Буттіджидж пропонує:
- Боротися проти намірів Китаю об’єднати режими “авторитарного капіталізму” у світі, для цього інвестувати в американській технологічний сектор, модернізацію армії, укріплення демократії та боротьбу з політичним втручанням та корупцією у світі
- Завадити просуванню Китаєм в Азії торгових угод, які сприятимуть лише китайським економічним інтересам та авторитарним режимам
- Повернутися до виконання ядерної угоди з Іраном, яка має бути відправним пунктом для перемовин про обмеження ракетної програми Ірану і припинення його втручання у справи сусідів
- Повернути американських військових з Афганістану і домогтися мирної угоди для країни, яка б гарантувала, що вона не буде базою
- Переглянути відносини з Саудівською Аравією, оскільки альянси США мають засновуватися на повазі до міжнародного права та прав людини
- Сприяти мирній передачі влади у Венесуелі, допомагати венесуельським біженцям та усунути вплив Китаю, Росії та Куби з регіону
Щодо російсько-українського конфлікту в коментарі Раді міжнародних відносин Буттіджидж наголосив, що жорсткі економічні санкції проти Росії треба зберігати доти, доки Москва атакує Україну і продовжує окуповувати території в Криму та на Донбасі.
“Хоча Україна не є формальним союзником за договором, США мають бути готові допомогти Україні у створенні сучасних і спроможних сил оборони для захисту своїх громадян… Ми не повинні ухилятися від відповідальної військової допомоги демократії в серці Європи, яка піддається нападам, тому що їх громадяни обрали демократичний європейський шлях”, – наголошує він.
