Результати останнього опитування , опубліковані днями Київським міжнародним інститутом соціології, свідчать про обнадійливу динаміку для рейтингу діючого президента. Цифри дослідження, проведеного з 9 по 14 квітня вказують, що протягом тижня розрив у показниках Петра Порошенка з Володимиром Зеленським скоротився з 50 до 24 відсотків.
І хоча це відставання є відчутним, у нинішнього глави держави, на думку деяких експертів, все ще лишаються шанси на перемогу. Зокрема виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що оприлюднені останнім часом рейтинги носять швидше психологічний характер, оскільки відображають ситуацію березня, а громадська думка не розвертається так швидко.
Не виключаю, що неординарні і наступальні дії Порошенка в контексті дебатів змінять ситуацію, але йому потрібно і залучати дві категорії – тих, хто не голосував і тих, хто підтримав інших кандидатів у першому турі, – сказав експерт.
На його думку, завдання реалістичне, але вимагає серйозного напруження зусиль. Таких як мобілізація явки свого електорату і акцентовані меседжі для тих, хто не визначився, і тих, хто голосував за інших кандидатів, спрямовані в першу чергу на емоції”, – стверджував Магда тиждень тому.
Та сьогодні у нинішнього гаранта в запасі залишився лише завтрашній день, який завершить нарешті епопею з кандидатськими дебатами.
Щодо дебатів, то за даними згаданого соцопитування 14,9% респондентів заявили, що вони будуть визначальними для їхнього вибору, тобто дадуть визначитися, за кого голосувати саме за підсумками цих дебатів. Ще 25,3% стверджують, що результати дебатів є скоріше важливими для них і вони їх враховуватимуть, але є й інші важливі питання, на підставі яких ухвалюватимуть рішення, за кого голосувати в другому турі.
Отже, у Порошенка є можливість набрати відчутні бали, отримавши переконливу перемогу у завтрашній дискусії на «Олімпійському».
Ще певну кількість відсотків може йому «подарувати» сьогоднішня заява одіозного проросійського політика Віктора Медведчука. В інтерв’ю виданню Financial Times кум Путіна, відомий лобіюванням інтересів Кремля в Україні, сказав, що планує підтримати на цих виборах кандидата в президенти Володимира Зеленського.
При цьому він маніпулятивно стверджував, що чинний Президент України Петро Порошенко не хоче миру на Донбасі.
“Якщо Зеленський дійсно хоче миру і відновлення економічного потенціалу України, то наша партія (“Опозиційна платформа – За життя”) підтримає його дії”, – підкреслив Медведчук.
“Володимир Володимирович Путін не сказав мені під час нашої останньої зустрічі, що він підтримує Зеленського або виступає проти Порошенка. Він тільки сказав, що “ми будемо працювати з тим, кого оберуть”. Це все залежить від того, кого оберуть і які у них погляди”, – з обережністю додав він.
Зважаючи на те, що Путін неодноразово давав зрозуміти про відсутність бажання «працювати» з Порошенко , глава Кремля, кажучи про «кого оберуть», очевидно мав на увазі Зеленського.
А заяву Медведчука, можна розцінювати, як реакцію на зміну в рейтингах і спробу мобілізації електоральної групи прихильників Бойко – Вілкула та й усіх фанатів «русского міра». Питання лише, як зреагують на таку підтримку українці, які голосують за ЗЕ , протестуючи проти стану речей в країні, але абсолютно не сприймають погляди політиків типу Медведчука і йому подібних.
Нагадаємо, що раніше позитивну оцінку президентським амбіціям Зеленського дав політик-утікач, прем’єр-міністр України часів Януковича Микола Азаров.
Зокрема Азаров, на своїй сторінці у Facebook неодноразово схвалював “похід у президенти” шоумена Зеленського, зазначивши, що цей кандидат створює враження розумної людини.
“Мені важко судити про реалізацію яких-небудь положень тієї виборчої програми, яку Зеленский виклав. Взагалі, мені важко судити й оцінювати його як політика… Хотілося б сподіватися, що він людина розумна”, – написав Азаров, зазначивши, що Зеленський – грамотний управлінець, адже про це “свідчить успіх його студії “Квартал 95”.
Крім того, за словами Азарова, багато знань та досвіду для управління країною непотрібно, головне, щоб “у нього було щире бажання зробити щось хороше”. Тобто, «майже нічого про Зеленського не знаю, але з ентузіазмом схвалюю»…
Така неприхована підтримка «щирих друзів» України, яким ледь не вдалося занапастити її незалежність, дає вагомі підстави задуматися про справжні наміри Володимира Зеленського на посаді президента.
Залишилося лише зачекати «привіту» від Януковича з фундаментальними порадами «проффесора», як дорожче продати Україну.
Ймовірним поясненням «хвилі симпатій», адресованих Зеленському «з – за порєбріка» можуть бути і аналітичні викладки групи «Інформаційний спротив» (ІС), які якось підозріло укладаються з останніми подіями і заявами деяких політичних гравців.
На думку експертів ІС Росія планує «дати бій» Україні після виборів. За їх інформацією, керівництво Кремля продовжує вести безкомпромісну політику щодо України, використовуючи вже випробуваний сценарій щодо нівелювання зовнішньополітичних зусиль чинного державного апарату України, розвалу сектора оборони і безпеки і, метою якого є відмова стратегічних партнерів України від її підтримки в контексті протистояння з РФ. Зокрема, російські спецслужби розробляють додаткові заходи щодо позбавлення України правосуб’єктності на міжнародній арені. Подібна тактика розрахована на період до парламентських виборів. Вона передбачає впровадження термінових заходів щодо зміни принципів функціонування вищих органів влади України.
При цьому планується максимальне використання політичних «дивідендів» виборчих кампаній для збільшення присутності проросійськи налаштованих депутатів і партій у новообраному парламенті з подальшим формуванням політичної коаліції (або потужної депутатської фракції, групи), які будуть лобіювати інтереси Кремля, а також підтримувати вигідні Москві ініціативи. Робиться ставка і на дезінтеграцію проєвропейського політичного блоку України з метою максимального послаблення позицій перед парламентськими виборами. Бажаною метою Кремля є й паралельне ослаблення інституту президентської влади та мінімізація конституційних функцій глави держави. Важливе місце у цій концепції займає подальше просування фігури В. Медведчука в оновлену політичну систему України з одночасним посиленням його повноважень. Ну і звичайно ж форсування ідеї проведення прямих переговорів з т.зв. «ДНР / ЛНР.
Наскільки вдалою буде реалізація московських планів побачимо вже досить скоро, а поки з’явилася цікаве розслідування одного з українських ЗМІ, в якому за інформацією з перехопленого листування стверджується, що один із представників російських спецслужб давав вказівки до ОРДЛО періодично виводити з криптовалюти в готівкову форму значні суми грошей для подальшої їх передачі за наявними каналами на фінансування передвиборчої кампанії кандидата в президенти України Володимира Зеленського.
Початкова інформація про фінансування кампанії Зеленського з боку російських спецслужб з’явилася завдяки зламу листування бойовика “ДНР” Дмитра Хавченка, опублікованого в мережі. Яке , до речі, вказує на отримання директив на проведення даної операції від сумнозвісного «куратора» України в Кремлі Владислава Суркова. Після цього СБУ заявила, що офіційно перевіряє цю інформацію. Чи не запізно?
Ще однією красномовною ознакою зміни політичних реалій в передчутті можливого президенства Зеленського є несподіване рішення Броварського міського суду про звільнення з під варти звинувачуваних у спробі державного перевороту нардепа Надії Савченко і керівника «Офіцерського корпусу» Володимира Рубана. За словами адвоката підозрюваних, суд просто “не встиг” обрати запобіжний захід, хоча прокурори і подавали суду клопотання про продовження арешту.
В ГПУ у звільненні з-під варти людей, який обвинувачують у підготовці терористичних актів, звинуватили судову систему, яка вже кілька місяців “футболить” справу Савченко-Рубана.
Прокуратура детально розписала, як за останні три місяці справу п’ять разів передавали від одного суду до іншого, судді постійно брали самовідвід або ж робили це на вимогу адвокатів.
Часто у судах чомусь просто не вистачало суддів, щоб розглядати справу.
Врешті справа опинилась у Броварському суді, який на засіданнях 13 та 15 квітня не зміг продовжити запобіжний захід і відпустив Надію Савченко і Володимира Рубана, призначивши наступне засідання аж на 7 травня.
В ГПУ наполягають, що прокурори виконали всі передбачені законом процедури, щоб продовжити запобіжний захід, а суд не виконав законну вимогу й цього не зробив.
“Низка останніх резонансних судових рішень, коли арешту уникають підозрювані у вбивстві та тероризмі, змушують визнати: судова система тяжко хвора”, – прокоментував ситуацію генпрокурор Юрій Луценко.
“Футбол” зміни судів у справі Савченко-Рубана з каруселлю відводів на кожному етапі вражає”, – додав пан Луценко.
“ГПУ наполягає на достатності доказів Савченко і Рубана в скоєнні злочинів. Впевнений, що завезення важкої зброї з так званої “ДНР” для обстрілу української столиці не залишиться безкарним”, – наголосив генпрокурор.
За припущенням політолога Володимира Фесенко найбільш логічною версією історії з Савченко є реалії перехідного періоду перед президентськими виборами.
З іншого боку, як вказує експерт, наближення виборів і можлива зміни влади могла вплинути і на позицію суддів.
“Реванш блиЗЕнько, вони вже до нього готуються. Пристебніться, буде підкидати”, – написав з цього приводу у Facebook відомий волонтер Юрій Бірюков.
Побігли ділити шкуру невбитого ведмедя і деякі депутати Верховної Ради, які створили віртуальне міжфракційне об’єднання За Зеленського, куди увійшло близько десятка нардепів і виступили з ініціативою дострокового розпуску парламенту. З одного боку це вигідно команді Зеленського, в якій добре розуміють, що до парламентських виборів восени вони можуть втратити частину електоральної підтримки. Тому бажано провести їх на пару місяців раніше.
Серед потенційних прихильників кандидата начебто колишні ударівці. А також депутатська група Відродження. Крім того, в парламенті вже посипалося об’єднання Самопоміч. Лави партії обіцяють залишити двоє депутатів – Семенченко й Соболєва.
Водночас , на думку Петра Порошенка , заклики до розпуску Верховної Ради після виборів президента України 2019 є незаконними. Він зазначив, що такі дії можуть привести до тривалої політичної кризи і паузи у відносинах з партнерами. Діючий президент також звернув увагу на те, що розпуск Верховної Ради може поставити під питання здатність подолати пікові боргові навантаження в цьому році, особливо в травні і вересні.
Вдалу спробу «сподобатися» можливому президенту Зеленському здійснив сьогодні і Окружний суд Києва, який оприлюднив заяву, у якій зазначив, що НБУ, Мінфін та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не змогли надати суду передбачених законом підстав для віднесення ПриватБанку у 2016 році до категорії неплатоспроможних.
А саме це і стало свого часу приводом для початку процедури його націоналізації. Отже суд зробив висновок, що таким чином, державні установи порушили визначені законом процедури націоналізації банку.
Суд визнав націоналізацію “безпідставною та такою, що здійснена з численними порушеннями чинного на той момент законодавства, наслідком чого стало неправомірне втручання держави у право акціонерів банку”.
Отже у колишнього власника Приватбанку Ігоря Коломойського з’явився несподіваний для українців шанс повернути його у свою власність. Правда НБУ відразу ж оголосив про подачу на це рішення апеляції. Проте в недавньому інтерв’ю Українській правді олігарх заявив, що банк йому власне не потрібен, а мова йде про 2 мільярди доларів, які у нього начебто відібрала держава.
Економіст Борис Кушнірук пояснив, що буде, якщо при новій владі Коломойському таки вдасться забрати два мільярди доларів із бюджету України.
“В держбюджеті немає таких коштів. Це означає, що він забере ці гроші в нас, тобто ми всі станемо бідніші. Першими це відчують найбідніші верстви населення”, – сказав економіст.
За його словами, це призведе до повного припинення співпраці України з МВФ, США та Євросоюзом і врешті-решт до дефолту. А в разі дефолту в Україні на найближчі п’ять років попит буде більшим за пропозицію, відповідно, обвалиться курс, що призведе до глибокої девальвації національної валюти та інфляції. Україна надовго втратить кредиторів і довіру до себе, як до надійного економічного партнера, – впевнений експерт.
Важко без достатніх підстав звинуватити у лобіюванні цього рішення Зеленського, але тенденція зростання кола «симпатиків» друзів можливого президента в суддівському корпусі – очевидна.
Симптоматичним є й раптове прозріння депутата Верховної Ради Антона Геращенка, який в ефірі Радіо НВ заявив, що два роки певними людьми зривався аудит НАБУ від Верховної Ради.
За цим, вважає він, стоїть президент Порошенко. Він призначив аудитором НАБУ Павла Жебрівського, і він чомусь не став працювати, а потім ще написав заяву, що Порошенко не хоче, щоб був аудит НАБУ. Звичайно Порошенко не хотів, щоб був аудит НАБУ. З ким він там на дачі сидів, чаї розпивав в квітні 2018 роки? Чи не з Артемом Ситником?”, – наголосив Геращенко.
Він також додав, що Петро Порошенко реально контролює Національне антикорупційне бюро. Цікаво, що знаючи про цю, начебто, проблему вже два роки Антон Геращенко раптом за декілька днів до голосування про неї заговорив .
Отже в оточенні такого політичного антуражу Петру Порошенку, вийшовши на завтрашні дебати, доведеться прийняти можливо останній політичний бій у своїй президентській кар’єрі. Враховуючи те, що за визнанням спікера його штабу Олега Мєдвєдєва результати соцопитування, оприлюдненого тиждень тому, не викликають у команди Порошенка захоплення.
Але внутрішні дослідження, які ми маємо, говорять про те, що розрив скорочується, що Зеленський знижується, а ми зростаємо. Але щоб не розслабляти наших прибічників, мушу сказати, що розрив все ще великий і треба докласти багато зусиль, щоб його подолати”, – наголосив Медведєв.
Ну а виборці мали би звернути увагу на мудрі слова директора фонду “Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва” Ірини Бекешкіної, яка в ефірі одного з телеканалів нещодавно заявила: “Питання, що ми міняємо і на що. Якщо мені щось не подобається, то що на заміну? Яка альтернатива… Найбільша небезпека – невідомість. Ми взагалі не знаємо, що буде робити він (Зеленський –ред.) і його команда. І це небезпечно в умовах війни, бо взагалі, якби в нас не було війни, то був би якийсь метод проб і помилок, а якщо вважати, що в нас агресивний небезпечний сусід, який так і очікує наших помилок, то це небезпечно”.
