Уряд подав на розгляд парламенту законопроєкт, який має запустити продаж землі сільськогосподарського призначення в Україні.
Чи не вперше проєкт закону спочатку розмістили не на сайті Верховної Ради, а на сайті міністерства, яке його розробляло, – розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Крім того, головні тези проєкту оприлюднив у своєму Facebook і міністр економіки Тимофій Мілованов.
Проєкт, що згодом опублікували на сайті парламенту, дещо відрізняється від того, який оприлюднило міністерство.
Паралельно із цим до парламенту свій законопроєкт подали й депутати на чолі із лідеркою “Батьківщини” Юлією Тимошенко. Але текст цього проєкту поки що відсутній.
Автори урядового проєкту вважають, що документ має сформувати “законодавче поле для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення”, а також забезпечити конституційне право громадян – вільно розпоряджатися своєю власністю.
В результаті, як розраховують автори земельної реформи, аграрна галузь розвиватиметься, інвестиції зростуть, зросте і вартість землі, оскільки угоди купівлі-продажу вийдуть із тіні.
Раніше очікувалося, що запуск ринку землі відбудеться після ухвалення окремого закону “Про обіг землі”. Власне, такий варіант пропонували і у Світовому банку, який намагався спрогнозувати наслідки запровадження ринку землі.
Проте новий уряд обрав внесення змін у вже існуючі закони, зокрема, і у Земельний кодекс. Сам проєкт закону, що має кардинально вирішити земельне питання, містить 4 сторінки. Порівняльна таблиця до нього – 9 сторінок.
Земельний кодекс, який закріпив гарантії права власності на землю, ухвалили у 2001 році. Одночасно із цим ввели тимчасову заборону на відчуження земель сільгосппризначення.
Тоді пояснювали, що за якийсь час буде підготовлена уся законодавча база для успішного запровадження ринку землі. Відтоді Верховна Рада лише регулярно продовжувала мораторій на продаж землі. Останнє таке продовження відбулося наприкінці 2018 року, і воно чинне до кінця цього року.
За час дії мораторію, вважають в уряді, в Україні склався тіньовий ринок землі, на якому активно використовуються корупційні схеми, а відсутність конкуренції призвела до падіння орендної плати.
Крім того, за цей час, як заявив президент Зеленський, померло близько 1 млн власників ділянок, які так і не змогли скористатися зі свого права розпоряджатися землею.
Те, що власники землі де-факто не можуть нею розпоряджатися, підтвердив і Європейський суд з прав людини, який травні 2018 року виніс рішення на користь двох українських громадян, які скаржилися на земельний мораторій.
Коли скасують мораторій?
Згідно із текстом проєкту, заборону на продаж землі сільськогосподарського призначення скасують з 1 жовтня 2020 року.
Хто зможе купити землю?
- Громадяни України;
- юридичні особи, утворені за законодавством України;
- територіальні громади;
- держава.
Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть отримувати землю у власність, якщо вони успадкували її. Проте вони будуть зобов’язані продати земельну ділянку впродовж року.
Без інопланетян, але з іноземцями?
Це питання, як і впродовж попередніх років, зумовило найбільше зауважень, критики та заперечень.
На аграрній конференції, де було представлено урядове бачення земельної реформи, президент Зеленський одразу заявив: “Перше і головне: земля належить українцям”. Він також запевнив, що “страшилки про китайців, про арабів або про інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами, це маячня”.
Проте згодом, відповідаючи на запитання учасників конференції, прем’єр-міністр Олексій Гончарук визнав, що кінцевими бенефіціарами українських юридичних осіб можуть бути й іноземці:
“В існуючій моделі (законопроєкту) можуть бути іноземці. У тій моделі, яку ми зараз дискутуємо, це можливо”.
За словами пана Гончарука, є близько тисячі випадків, коли іноземці обробляють українську землю, хоч і не на правах власності, а оренди, і вони заслужили право так чи інакше взяти участь у відкритті ринку:
“Якщо зараз обмежити і не надати ніякого юридичного інструменту зберегти та захиститися подібним людям, це виглядатиме так, начебто Україна виганяє іноземних інвесторів. Особисто для мене це неприйнятна історія”.
За словами прем’єра, іноземці також приносять сучасні технології та інвестиції в українське сільське господарство, створюють робочі місця.
“Боятися потрібно не юридичних осіб чи юридичних. Не іноземців чи українців. Потрібно боятися “чорних” грошей”, – також прокоментував “фобії”, пов’язані із ринком землі міністр економіки Тимофій Мілованов.
Чи є якісь обмеження?
- Сукупна площа ділянок “в одних руках” (враховуючи і пов’язаних осіб або юридичних осіб, що мають спільного кінцевого бенефіціарного власника) не може бути більшою за 15% в одній області та 0,5% в Україні.
- Орендар матиме “переважне право” на купівлю земельної ділянки.
- Ті, хто мають фермерське господарство на землі, що належить їм за правом постійного користування чи успадкування, матимуть право викупити землю із розстрочкою у 5 років за ціною нормативної грошової оцінки такої землі без торгів.
- Землю не зможуть купувати фізичні чи юридичні особи, проти яких діють санкції і список яких вводиться рішенням РНБО, згідно із законом “Про санкції”. Прямої заборони на купівлю землі російським громадянам чи компаніям немає.
Без “совка” і “схематозу”?
За словами президента Зеленського, дуже важливо, аби право на володіння землею було справжнім, а не “гібридним”.
“Дуже важливо: “повноцінне” – це право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю землею, – заявив Володимир Зеленський. – Інакше у нас починається Радянський Союз, “совок”. Коли громадяни отримували нібито свої квартири, але не могли їх продавати легально. І це – неправильно. Що з’явилося в результаті? Незаконні “сірі” схеми та махінації. Те саме зараз відбувається у нас із землею”.
Про те, що певний “обіг” землі в Україні вже існує, заявив і міністр економіки
“Я хочу наголосити – ми не запускаємо обіг землі, адже він вже є. Ми хочемо вивести його з тіні, зробити його прозорим та забезпечити однакові правила гри для всіх українців”, – заявив пан Мілованов.
Разом із тим, урядовці наголошували і на тому, що головна “цільова аудиторія” вільного ринку землі – не великі, а середні і малі фермерські господарства, яких треба підтримати фінансово під час відкриття ринку.
“Ринок землі може бути відкритий лише за умови, коли в українського громадянина, українського бізнесу і фермера є доступ до фінансових ресурсів, який дозволять йому взяти активну участь у цьому ринку, з одного боку, а з іншого – якщо такий громадянин і фермер будуть захищені, якщо не буде рейдерства, корупції та іншого “схематозу”,- заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук.
На сьогодні у бюджеті закладено 4,4 млрд грн на здешевлення кредитів для фермерів.
“Це буде зроблено у двох формах. Форма номер один – безпосередньо дотування ставки. Форма номер два – створення фонду, до якого вноситимуть кошти, зокрема, і наші міжнародні партнери, щоб гарантувати частину кредиту, щоб банки видавали кредити з більшою готовністю”, – заявила міністр фінансів Оксана Маркарова.
За даними, наведеними у пояснювальній записці до законопроєкту, наразі трьома чвертями сільськогосподарських угідь володіють приватні особи, – це понад 30 млн га.
Загалом, в Україні близько 42 млн га землі сільгосппризначення.
Що кажуть люди?
Згідно із результатами опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” та соціологічною службою Центру Разумкова у вересні 2019 року, 49% українців не підтримують закон про ринок землі. Підтримують – лише 31%.
Але, як зазначила директор Фонду Ірина Бекешкіна в інтерв’ю ЛІГА.net, якщо запитувати респондентів “чи має людина, власник землі, мати право її продати?”, то так само половина відповідають, що власник має таке право.
За словами Ірини Бекешкіної, опитування також свідчать, що майже половина власників землі здають її в оренду, а не обробляють. “Обробляють тільки 48% власників. Причому 38% ведуть на ній фактично натуральне господарство, для себе вирощують продукти, а не на продаж”, – заявила науковець.
Інше опитування, також проведене у вересні Київським міжнародним інститутом соціології, показало, що 52% опитаних не підтримують скасування мораторію на продаж землі, а 64% опитаних вважають, що це питання має вирішуватися на референдумі.
Позитивно ставляться до скасування мораторію на продаж землі 35% опитаних.
