Добігає кінця зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Гаряче тут було в четвер, 24 січня. У сесійній залі ПАРЄ розглядалася резолюція із закликом звільнити українських моряків, яких Росія, нагадаємо, захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.
Після доповіді та діалогу членів ПАРЄ в форматі “питання-відповідь”, доповідь схвалили більшістю голосів. Документ «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися. ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів. У тексті резолюції містяться заклики до врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також щодо посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію.
Негайне та безумовне звільнення всіх 24 військовополонених українських моряків – також є одним із положень ухваленого документа. Окрім того, ПАРЄ закликає Росію забезпечити українським військовослужбовцям необхідну медичну, правову та консульську допомогу, згідно із відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими як Женевська конвенція. Згідно із цими положеннями вони визнаються військовополоненими.
ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Крім того, підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.
Резолюцією також висловлюється занепокоєння щодо будівництва Керченського мосту Росією, який вважається нелегальним та засвідчує ще одне порушення суверенітету України.
Нагадаємо, російські силовики захопили 24-х українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.
Офіційний Київ вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляє вище керівництво України.
Зауважимо, що поточна – зимова сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) проходила вже вкотре без присутності російської делегації. Росія відмовилася відправляти делегацію в ПАРЄ і платити внески до бюджету в поточному році. Якщо в червні 2019-го виплати не будуть відновлені, Російську Федерацію доведеться виключити з організації після 23 років членства, – заявив напередодні генсек Ради Європи (РЄ) Турбйорн Ягланд.
Нагадаємо, ПАРЄ позбавила російську делегацію права голосу акурат після анексії Криму. Москва втратила також можливості працювати у керівних структурах асамблеї. У червні 2017-го Росія оголосила, що припиняє сплату внесків до бюджету Ради Європи до повного відновлення повноважень її делегації в ПАРЄ. Відзначимо, що щорічний внесок Москви становить близько 33 млн. євро, а це майже 10% бюджету організації.
Під завісу минулого року Росія поставила організації умову: вона не повернеться в ПАРЄ, допоки в регламент не внесуть поправку, яка забороняє позбавляти національні делегації права голосу під час сесій. Після тривалих і запеклих дебатів регламент змінений не був.
А ось правила формування комітетів у найбільшій організації на європейському просторі буквально днями змінили. Це в подальшому призвело до позбавлення України місць в регламентному комітеті і комітеті з питань обрання суддів. Відтепер в цих комітетах не може бути більше двох представників кожної з держав-членів (а таких є 47). До цього часу в згаданих комітетах не було подібного обмеження, їх склад формувався за пропозиціями політичних груп.
В регламентному комітеті до змін було представлено четверо українців – Володимир Ар’єв, Владислав Голуб, Юлія Льовочкіна і Сергій Кіраль. Регламентний комітет особливо важливий для офіційного Києва, оскільки саме він, серед іншого відповідає і за розробку змін, які стосуються ймовірного зняття санкцій з РФ і відкриття шляху до повернення росіян в асамблею. До речі, днями, виступаючи з трибуни ПАРЄ президент цієї організації Ліліан Морі-Паск’є закликала знайти рішення у відносинах з Росією: «Така ситуація, коли одна держава-член – Російська Федерація – не представлена в Асамблеї, але бере участь в інших органах організації (Раді Європи- ред.), має контрпродуктивний характер і завдає удар нашій роботі як борцю за права і демократію. Майбутнє нашої організації поставлено на карту, і тому ми зобов’язані знайти рішення цієї проблеми і вести передусім політичний діалог».
І хоча публічно російські делегати займають позицію демонстративного байдужості до роботи ПАРЄ, в кулуарах РФ веде надактивну діяльність. Річ у тім, що у червні відбудеться важлива подія в ПАРЄ – вибори нового генерального секретаря. Повноваження Ягланда закінчуються, зараз там чотири кандидати і вони абсолютно різні.
Кандидат від Литви може бути віднесений до неформальної групи «друзів України», є кандидати від Греції, які навпаки дуже близькі до Росії. Представник Бельгії, хоч і нейтральний, але вважає що присутність Росії в ПАРЄ – це скоріше можливість впливу на неї, ніж навпаки. І є також більш-менш нейтральний представник Хорватії. На думку експертів, російська делегація зараз вкрай зацікавлена в тому, щоб повернутися і проголосувати на виборах генерального секретаря.
Наразі “свого в дошку” кандидата від Греції усіма можливими і неможливими шляхами і лобіюють росіяни. На даний момент складається стійке враження, що Москва педалює питання і сама хоче, щоби її виключили з ПАРЄ, або, в ідеалі прагне досягти збереження статус-кво. Розрахунок очевидний: внески платити не потрібно, свої “агенти” всередині ПАРЄ (зокрема, представники Сербії та Вірменії навіть не намагаються приховати проросійську позицію) є, відтак в наявності і важелі для розхитування Ради Європи зсередини. Непогана, погодьтеся, тактика: чергове “их тут нет”, але серйозний вплив зберігається.
