Після парламентських виборів Володимир Зеленський отримав абсолютну владу в державі. У нього буде своя парламентська більшість та свій уряд, пише УП
З одного боку, це шалений успіх. З іншого – лише початок безкінечних проблем.
Перша проблема вже почала проявлятися – це пошук кадрів для формування Кабінету міністрів.
Уряд не є списком партії, куди можна набрати телезірок, спортсменів і блогерів.
Кабмін – досить складний механізм, де потрібні фахівці не лише з теоретичним, але й практичним знанням. На відміну від парламенту, який є колегіальним органом, Кабмін є органом персональної відповідальності, де кожен міністр самостійно відповідає за свої рішення.
Навчитися за тиждень працювати міністром чи його заступником – неможливо.
“Українська правда” вже писала про коротку лавку запасних у Зе!команді.
При пошуку прем’єра складається враження, що й лавку вже винесли.
У цій непростій ситуації та інформаційному вакуумі УП розбиралася, яку кандидатуру прем’єр-міністра Зеленський може внести на голосування нового парламенту вже у вересні.
Хто претендуватиме на прем’єра. Кандидатури
Вже у ніч виборів “Українська правда” намагалася дізнатися у президента Зеленського імена потенційних кандидатів на пост прем’єра.
Президент, почувши питання, зробив коротку паузу, посміхнувся і коротко відповів: “Зарано про це говорити”.
Раніше Зеленський характеризував майбутнього прем’єр-міністра так: “Це повинен бути не політик, гуру економіки з авторитетом на Заході”.
За даними УП, підбором можливих урядовців займається все керівництво Офісу президента.
“У цілому є обговорення кандидатів на посаду прем’єра, а окремо є обговорення на міністерства. Не можна сказати, що ми сидимо цілими днями і проводимо співбесіди чи безперестанку шукаємо кадри – наразі відбувається процес обговорень. У найближчі тижні з’явиться більше конкретики і можливо ми залучимо до формування уряду громадськість“, – пояснює УП високопоставлений співрозмовник в Офісі президента.
Джерела УП раніше повідомляли про чотирьох претендентів на посаду керівника уряду. Це заступник виконавчого директора від України у МВФ Владислав Рашкован, керівник НАК “Нафтогаз Україна” Андрій Коболєв, секретар РНБО Олександр Данилюк та заступник керівника Офісу президента Олексій Гончарук.
“Не можна сказати, що це шорт-лист. Станом на зараз вони є кандидатами. Але це не означає, що хтось з них справді стане прем’єр-міністром. До вересня ми можемо ще когось додати, когось відняти – це все робочий процес“, – додає джерело з оточення президента.
Владислав Рашкован
Владислав Рашкован
Два тижні тому Рашкована називали найбільш можливим претендентом на прем’єрство.
Ці припущення базувалися на його професійних навичках та міжнародній репутації.
Колись Рашкован керував банківським комітетом Американської торгової палати, був членом ради директорів Київської школи економіки. Свого часу працював фінансовим директором та членом правління UniCredit Bank.
У 2014-2016 роках він працював заступником голови Нацбанку Валерії Гонтаревої, але перед тим, як почалася процедура націоналізації Приватбанку, він пішов із НБУ.
З 2017 року Рашкован є заступником виконавчого директора від України у МВФ.
Від кількох джерел УП доводилося чути, що претендент зустрічався з президентом, керівником його офісу Андрієм Богданом та першим помічником Зеленського Сергієм Шефіром. Однак ці зустрічі нічим так і не закінчилися.
“Рашкован хотів мати незалежність при формуванні Кабміну і співпраці уряду з парламентом. Він переконував Офіс, що Кабмін є центром економічного розвитку держави, і саме там мають задавати економічний порядок денний, а не на Банковій“, – розповідає УП джерело в оточенні кандидата у прем’єри.
“Звісно може бути інша модель, коли все зав’язано на Банковій, але це не підходило Рашковану, тому що це не працює”, – підкреслює співрозмовник.
В Офісі президента підтверджують, що не зійшлися з представником України у МВФ, пояснюючи, що кандидат у прем’єри вимагав “забагато повноважень”.
“Він хотів самостійно формувати Кабмін. Зрозуміло, що йому ніхто цього не дасть. Напевно, що серед 254 людей у фракції знайдеться десяток людей, які планують перейти в уряд. І що їм мають сказати – ні вибачте, бо Рашкован проти? Не смішіть“, – обурюється джерело, наближене до керівництва ОПУ.
УП зверталася по офіційний коментар до Рашкована, однак він не захотів розмовляти на тему можливого свого прем’єрства.
Андрій Коболєв
Андрій Коболев
Колись Коболєв працював консультантом з питань управління в українському підрозділі міжнародної консалтингової та аудиторської компанії PricewaterhouseCoopers (PwC). Там він спеціалізувався на питаннях стратегічного управління і корпоративних перетворень.
З 2002 по 2010 рік працював на різних посадах в “Нафтогазі”, після чого пішов в інвестиційний бізнес. Ще під час роботи у “Нафтогазі” Коболєв познайомився з Юрієм Вітренком – сином Наталії Вітренко.
Разом вони створили інвестиційно-банківську групу AYA Capita, в якій Коболєв займався реструктуризацією кредитної заборгованості та реорганізацією корпоративної структури великих підприємств і холдингів.
З 2014 року працює керівником НАК “Нафтогаз”. При його керівництві “Нафтогазу” вдалося виграти Стокгольмський арбітраж щодо газових контрактів у “Газпрома”, відмовитися від покупок газу у Росії та реформувати систему корпоративного управління компанії.
Однак, завдяки конфлікту з Гройсманом, широкому загалу Коболєв відомий завдяки премії в розмірі 261 мільйон гривень, яку “Нафтогаз” нарахував йому за минулий рік.
У переписці з УП Коболєв відмовився говорити про свій можливий перехід на роботу в уряд.
Олександр Данилюк
Олександр Данилюк
Під час президентської кампанії Данилюка називали потенційним міністром закордонних справ. Однак, після перемоги Зеленського – президент призначив його секретарем РНБО.
У 90-х Данилюк починав кар’єру як брокер в українській компанії TEKT, згодом став керівником департаменту інвестиційного банкінгу в “Альфа Капітал”.
У 2006 – 2010 роках він керував інвестиційним фондом Rurik Investment в Лондоні і Люксембурзі.
На держслужбі секретар РНБО з 2005 року. Свого часу Данилюк працював радником екс-прем’єра Єханурова, потім екс-президента Януковича, в 2015 році він був заступником голови АП. А з 2016 до літа 2018-го Данилюк очолював міністерство фінансів в уряді Гройсмана, з яким довго конфліктував.
За даними УП, президент не зустрічався з Данилюком з приводу його можливого прем’єрства і поки що не пропонував йому змінити свою роботу.
В розмові з журналістами секретар РНБО досить обережно говорить про можливе прем’єрство.
“Якщо буде рішення президента – це залежить від нього. Я зараз своє майбутнє бачу саме в РНБО”, – відбивався від журналістів Данилюк, уникаючи прямих відповідей.
Нова головна кандидатура. Олексій Гончарук
Андрій Гончарук
Станом на зараз головним претендентом на посаду прем’єр-міністра називаютьОлексія Гончарука, заступника керівника Офісу президента з економічних питань.
“Олексій дуже структурно мислить, у нього чудове вміння маніпулювати і продавати себе. Щодо інших – він спраглий до результату. Наприклад, ви з ним домовилися про щось ввечері, зранку він запитуватиме тебе, чим ти займаєшся“, – описує Гончарука один із його старих знайомих, який не захотів, щоб його ім’я не згадували у тексті.
За освітою Гончарук юрист, працював керуючим партнером в одній з юридичних фірм. У 2014 році балотувався у народні депутати під №1 списку партії “Сила людей”, яка тоді набрала 0,1% голосів.
Згодом Гончарук був позаштатним радником скандального міністра екології Ігоря Шевченка, якого запам’ятали як людину, що літала на одному чартері з олігархом Олександром Онищенком. Далі нинішній заступник глави ОПУ працював радником першого віце-прем’єра Степана Кубіва. З 2015 року Гончарук очолив офіс ефективного реагування BRDO, яку фінансує Європейський союз.
Цей офіс займається спрощенням системи державного регулювання у відносинах держави і бізнесу.
Навесні цього року співзасновник Monobank Дмитро Дубілет познайомив Гончарука з Андрієм Богданом, який і привів його на Банкову. На новій роботі у нього склалися хороші відносини з Богданом. Джерела запевняють, що Гончарук дослухається до свого керівника та не перечить йому.
Нині Гончарук супроводжує президента у робочих поїздках та на важливих економічних зустрічах.
Наприклад, заступник керівника Офісу модерував зустріч президента з бізнесомта допомагав Зеленському готувати виступ для цього заходу.
“Пам’ятаєте, Зеленський скасував заразом більше 150 указів про сплату нотаріусам, сплату мит і багато іншого, що полегшувало життя бізнесу? Щоб ви розуміли, цим всім займався Олексій”, – нахвалює Гончарука в розмові з УП один з його товаришів.
На Банковій так само добре відгукуються про свого колегу.
“Льоша толковий, він прийшов до нас з цієї реформаторської тусовки, тому має галузеве розуміння. І найважливіше – це командний гравець”, – говорить про заступника керівника ОПУ з економічних питань співрозмовник в Офісі Зеленського.
Серед мінусів претендента співрозмовники УП у владних кабінетах називають відсутність досвіду управління великими системами, ані в бізнесі, ані в державному секторі.
У вівторок Гончарук читав 5-годинну лекцію для майбутніх депутатів фракції “Слуга народу” у Трускавці.
Очевидці лекції переказують, що заступник голови ОПУ робив одну із найякісніших презентацій на їхньому тижневому навчанні.
Його виступ складався з чотирьох блоків: “Аналіз та розробка публічних політик”, “Питання публічних політик”, “Інструменти публічних політик”, “Рамка пропозиції публічної політики”.
“Не можна сказати, що він поводився, як майбутній прем’єр. Але складалося враження, що він хоче сподобатися і налагодити співпрацю з депутатами“, – ділиться враженнями з УП один з майбутніх членів фракції “Слуга народу”.
За даними УП, на минулих вихідних Гончарук навіть проводив кілька зустрічей з можливими кандидатами на посади в уряді.
У той же час сам Гончарук не захотів відповісти на запитання про його можливе призначення та коментувати інформацію про співбесіди.
“Я б не хотів коментувати чутки“, – відписав він кореспонденту УП в одному з месенджерів.
Хоч Зеленський і обіцяє технократичний уряд виключно з нових облич, та джерела стверджують, що в новій команді може залишитися кілька членів діючого Кабміну. Серед співрозмовників УП найчастіше лунають два прізвища – міністр фінансів Оксана Маркарова і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
І якщо перша за зовнішніми і професійними критеріями цілком підпадає під концепцію технократичного уряду, то міністр внутрішніх справ, який брав участь ледь не у всіх політичних баталіях часів президентства Порошенка, на технократа навряд подібний.
Втім, Авакова в Зе!команді воліють не критикувати. Відгукуються про нього дуже обережно, лише згадуючи, що під час виборів поліція добре виконувала свою роботу.
***
Незалежно від популярності Володимира Зеленського та шаленого успіху його партії, на майбутній уряд чекають важкі часи.
Заряд довіри суспільства до нової влади короткостроковий, а викликів забагато.
У найближчі півроку Кабміну доведеться вирішувати питання співпраці з МВФ, зовнішнього боргу, шукати рішення у питанні транзиту газу, щось робити з пенсійною та земельною реформою, реформою ЖКГ і так далі.
У керівника уряду буде ще додаткова проблема – йому доведеться боротися за свою самостійність від Офісу президента.
Як мінімум, цьому заважатиме Андрій Богдан, який завдяки своїй швидкій хватці намагатиметься впливати на важливі рішення Кабміну.
Та, вочевидь, ОПУ має намір уникнути зайвого спротиву і підібрати такого прем’єра, який погодиться узгоджувати свої дії з Банковою.
