Австралія охоплена масштабними лісовими пожежами уже кілька місяців, ризик займань зростає у всьому світі. Температура і зміни клімату сприяють дедалі більш нищівній дії вогню. Головна причина – людський фактор.
Слідом за місяцями екстремальної спеки й посухи до Австралії прийшли пожежі. Вісім мільйонів гектарів знищено вогнем, загинули 25 людей і мільйони тварин. Цілі регіони знеструмлено, хмари диму оповили пів континенту. Це результат нищивних пожеж. Ліси горять в Австралії щороку. Але цьогоріч пожежі сягнули надзвичайний масштабів, і це при тому що літо в Південній півкулі лише нещодавно почалося.
Проблема стосується не лише Австралії. У 2019 році платформа Global Forest Watch Fires нарахувала по всьому світу чотири з половиною мільйони пожеж площею один квадратний кілометр і більше. Це на 400 тисяч пожеж більше, ніж у 2018 році, та у два з половиною рази більше, ніж у 2001-му.
Десятки лісових пожеж палають в Австралії: літо лише почалось, тож учені не виключають погіршення ситуації
“Кількість пожеж та їхня площа коливаються рік від року, але загальний тренд такий, що глобально ризик пожеж зростає”, – говорить доктор Сюзанне Вінтер (Susanne Winter), яка керує відділом лісів у Світовому фонді дикої природи (WWF).
Причини пожеж – комплексні, але експерти вбачають взаємозв’язок між вищим ризиком пожеж і зростанням температур, зокрема океанів, що стають теплішими внаслідок зміни клімату.
Тепліші моря як каталізатор пожеж
Через спричинені людиною парникові гази температура повітря на Землі від 19-го століття піднялася в середньому на один градус. При цьому морська поверхня стала теплішою приблизно на 0,8 градуса за Цельсієм. І що теплішим стає океан, то менше енергії і вуглекислого газу може вода поглинати з атмосфери й зберігати.
“Океан – це наче кондиціонер планети”, – пояснює Карен Уілтшайр, віцедиректорка Інституту морських і полярних досліджень імені Альфреда Веґенера у німецькому Бремергафені.
Якщо море нагріватиється, це має величезний вплив на клімат на суші. Як наслідок – дедалі екстремальніші температури, сильніші буревії й посухи, повені та пізніші дощові сезони, що висушують екосистеми.
Сильний вітер сприяє поширенню вогню, загасити таку пожежу майже неможливо
А якщо у посушливих і сухих регіонах, як-ось Австралія, до всього цього додаєься ще й сильний вітер, зростає є загроза пожеж. Більш того, вона зростає також і в регіонах, які до цього вважалися помірними і прохолоднішими.
Горить навіть Арктика
Окрім великих пожеж у Європі та Каліфорнії, “небачені дотепер пожежі” влітку 2019 року сталися навіть в Арктиці, розповідає Клер Нулліс із Всесвітньої метеорологічної організації (WMO). Температури на Алясці сягнули рекордно високих позначок – аж до 32 градусів, і це спричинило пожежі. Ліси Північної півкулі палали минулоріч частіше й інтенсивніше, ніж за останні 10 тисяч років, кажуть у WMO.
Лід і полум’я разом: червоні лінії – пожежі в Сибіру влітку 2019 року
В Альберті, що на півночі Канади, влітку 2019 року понад місяць вирували сотні пожеж – на площі в понад 800 тисяч гектарів. У Сибіру, за оцінками російської влади, згоріли близько дев’яти мільйонів гектарів лісу – це більше, ніж площа усієї Португалії. Отруйним димом тижнями були оповиті села й міста.
Дим від лісових пожеж у Сибіру добре видно з космосу
Людина – причина лісових пожеж
Взагалі-то пожежі – частина природного процесу регенерації та оновлення екосистем. Однак сьогодні 96 відсотків пожеж у світі навмисно або ненавмисно спричинені людьми. Лише чотири відсотки займань відбуваються природнім шяхом, як-от через молнії, йдеться у звіті WWF.
Часто люди випалюють ліс, наприклад, щоби звільнити площі для сільського господарства, зокрема тваринництва, або промислового виробництва, як-от в Амазонії. В Індонезії починаючи з 1990 року заради виробництва паперу і пальмової олії знищили 27 мільйонів гектарів лісу.
Африка
Дані організації Global Forest Watch Fires свідчать, що нині чимало пожеж палають і в Африці – від Південного Судану аж до Західної Африки. Велика щільність населення там призводить до дедалі активнішого використання природних ресурсів, тож екосистемі лишається все менше часу на відновлення, кажуть експерти. Частішають пожежі.
“Причина тут, передусім, у популярності підсічно-вогневої системи землеробства, – пояснює Сюзанне Вінтер з WWF. – Власники наділів і фермери підпалюють поля, щоби швидко звільнити землю від рослин і трохи підживити її”. Деякі такі пожежі виходять з-під контролю і, як наслідок, спричиняють великі лісові пожежі.
Пожежі спалахують навіть у тих регіонах, де вони раніше були неможливими, наприклад, у тропічних лісах Амазонії
Амазонія
По всій Південній Америці торік було найбільше лісових пожеж з 2010 року, особливо у бразильській Амазонії. “І причини їхні не були природними”, – каже Нулліс.
“Лісові пожежі у Бразилії мають політичне підґрунтя. Їх, звісно, не порівнювати з африканськими”, – додає Сюзанне Вінтер. У Бразилії в період між січнем і листопадом 2019 року зруйнували на 80 відсотків лісів більше, ніж торік. Ще 30 років тому амазонські ліси були настільки вологими, що пожежі в сучасних масштабах були б просто неможливі, пояснює Вінтер. Через масштабну вирубку ліси Амазонії все більше висихають.
Пожеж у Південній Америці у 2019 році було більше, ніж загалом з 2010 року
Зміни клімату і цикли пожеж
Вирубка лісу, кліматичні зміни і загроза пожеж безпосередньо пов’язані між собою.
“Ми маємо справу з ланцюговою реакцією, – пояснює Сюзанне Вінтер. – Більше вирубок лісів означає посилення кліматичних змін, що підсилює висихання рослин, яке, своєю чергою, збільшує ризик пожеж тощо”.
Пожежі, відповідно, збільшують парникові викиди в атмосферу – щороку обсяги викидів вуглекислого газу через них сягають восьми мільярдів тонн. Це, за даними Greenpeace, лише вдвічі менше за викиди усіх вугільних електростанцій світу. Як наслідок: через лісові пожежі в Австралії лише за остані тижні у повітря потрапили такі обсяги вуглекислого газу, які континент зазвичай викидає за півроку. Дим із Австралії тим часом тягнеться через Тихий океан аж до Аргентини й Чилі.
