Президент Петро Порошенко збирається найближчим часом передати до Верховної Ради проект змін до Конституції, у яких вступ України до НАТО та ЄС визнається стратегічною метою державної політики. Про це Порошенко заявив 28 червня на урочистостях з нагоди Дня Конституції України у Києві. Він також висловив упевненість, що у парламенті набереться 300 голосів для ухвалення цих змін.
Надійно зафіксувати незмінність курсу
Питання вступу України до ЄС та НАТО – це питання майбутнього країни, її виживання, тому зафіксувати цей курс максимально надійно у Конституції необхідно для того, щоб його ніхто вже не міг змінити незалежно від політичних пертурбацій, вважає політичний експерт, кандидат історичних наук Олександр Палій. “Крім цього, такий крок продемонструє західним партнерам серйозність наших намірів щодо євроатлантичної інтеграції , оскільки означатиме, що жоден новий український уряд вже не змінить напрямку, закріпленого в Конституції”, – пояснив експерт.
До доцільності внесення до Основного закону країни змін щодо відносно короткострокових зовнішньополітичних цілей виникають запитання з огляду на те, що євроінтеграційні та євроатлантичні пріоритети України вже зафіксовані, зокрема, у новому Законі про нацбезпеку та оборону та у змінах до Закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики. Проте Олександр Палій переконаний, що норми Конституції “можуть працювати хоч 5, хоч 10 років”. “Законодавство – це як одяг, якщо нація з нього виростає, то вдягає новий”, – переконаний політичний оглядач.
Головне – реформи, а не декларація намірів
Натомість старший аналітик Української ради з міжнародних відносин Володимир Денисюк переконаний, що формальна фіксація намірів щодо ЄС та НАТО навіть у Конституції ніяким чином не вплине на практичний поступ євроінтеграції України. “Якщо в країні не відбуватимуться серйозні реформи, якщо їхні результати не відчуватимуть пересічні громадяни, то будь-яка політична сила зможе змінити цей курс, навіть якщо він буде прописаний в Основному законі”, – сказав експерт, наголосивши, що “нині українська влада має робити лише одне – старанно виконувати домашню роботу з проведення реформ”.
Денисюк нагадав хвилю піднесення після отримання Україною статусу країни-аспіранта НАТО, який проте “є суто формальним, бо для того, аби мати вплив і вагу в альянсі, наші збройні сили та політикум повинні передусім відповідати його критеріям”.
Ініціатива без шансів на підтримку
Попри те, що ідея президента внести є слушною, вона не має шансів бути імплементованою до президентських виборів в Україні, переконаний голова правління ГО “Європейський Рух України” Вадим Трюхан. “Петро Порошенко з усіх сил намагається використати для підвищення свого рейтингу теми, за якими є підтримка українців, однак його опоненти у парламенті не зацікавлені в його перемозі, тому голосів за зміни до Конституції зібрати йому буде дуже складно”, – сказав Трюхан у коментарі DW.
Вступ до НАТО та ЄС – надзвичайно чутливі питання для українського суспільства, тому без проведення консультативного референдуму президент не матиме шансів отримати підтримку своїй ініціативі у парламенті, вважає Володимир Денисюк. Він також нагадав, що у грудні минулого року Порошенко публічно пообіцяв провести такий плебісцит, “а тепер президент про свою обіцянку вже не згадує”.
Крім цього, Денисюк вважає, що навіть у разі, якщо президент подасть відповідний проект змін, Верховна Рада його не підтримає, оскільки “проєвропейська парламентська коаліція 2014 року на сьогодні фактично вже не існує, бо лідери всіх політичних сил, які входили до неї, вже заявили про свої власні політичні амбіції на президентських та парламентських виборах”.
