Більшість з нас не потрібно переконувати у користі денного сну, проте раніше низка досліджень вказували на можливий зв’язок між звичкою поспати вдень із серйозними серцево-судинними захворюваннями і навіть діабетом другого типу.
Вчені з Університетського госпітального центру в Лозанні вирішили внести ясність у це питання і з’ясувати, як частота денного сну впливає на здоров’я людини.
Для дослідження, яке тривало понад п’ять років, були відібрані 3,5 тисячі жителів Швейцарії, які до цього ніколи не мали серйозних проблем із серцево-судинної системою.
Деякі з них мали звичку спати вдень і робили це в середньому двічі на тиждень. Дехто робив перерви на сон щодня, інші взагалі не мали звички денного відпочинку.
За час дослідження було зафіксовано 155 різноманітних ускладнень, пов’язаних з роботою серця і судин, при цьому ризик таких ускладнень виявився найменшим у групі, учасники якої спали вдень всього один-два рази на тиждень: він знижувався на 48% (навіть з урахуванням шкідливих звичок, наприклад, куріння).
Цікаво, що в групі поціновувачів денного сну, учасники якої впродовж дня лягали подрімати п’ять-шість разів на тиждень, показники ризику суттєво не змінювалися, а у деяких випадках, навпаки, зростали.
Автори дослідження пов’язують це з тим, що така підвищена сонливість може стати наслідком збоїв у роботі організму. Тобто певна частина цієї групи з самого початку перебувала у зоні підвищеного ризику, хоча самі люди раніше про це не підозрювали.
Виявлено і ще одне виключення з правил: виявлена статистика не стосується людей віком понад 65 років, що вчені також пов’язують із загальним станом здоров’я цієї групи і наявністю в її представників більшої кількості захворювань, ніж у більш молодих респондентів.
Швейцарські вчені сконцентрувалися саме на частоті денного сну: вони не ставили перед собою завдання з’ясувати вплив його тривалості на здоров’я учасників експерименту. Це питання, кажуть науковці, стане темою майбутніх досліджень.
В рамках нинішнього дослідження його учасники спали вдень від 5 до 60 хвилин. Більшість з них визнають, що 20 хвилин денного сну – цілком достатньо, щоб “перезарядитися”.
Результати нового дослідження суперечать низці інших робіт, автори яких вказували на небезпеку стану після пробудження, коли відбувається різкий стрибок артеріального тиску, здатний призвести до проблем у роботі серця. Проте швейцарські вчені такої закономірності не виявили.
Наразі вчені не мають змоги детально описати механізм позитивного впливу денного відпочинку на організм. Найімовірніше, мова йде про позбавлення від стресових навантажень, які накопичуються упродовж дня, покращення емоційного стану внаслідок перерви в роботі, а також компенсацію сну, недоотриманого вночі.
