Їх позбавляють намазу, примушують голити бороди, вони сплять у камерах СІЗО по кілька на одному ліжку. А рідні та адвокати не одразу дізнаються про їхнє місце перебування після арешту.
Близько 90 кримчан, серед яких переважно – кримські татари, зараз перебувають у слідчих ізоляторах та в’язницях на території Криму та Росії. Багато з них – це молоді та активні люди, яких звинувачують у причетності до ісламістської організації Хізб Ут-Тахрір, забороненій у РФ.
Президент Володимир Зеленський, зустрічаючи на початку вересня 35 звільнених українців, обіцяв, що другий етап звільнень – незабаром. І що серед тих, хто повернеться, будуть кримські татари, тобто ті люди, котрих ФСБ Росії звинувачує у тероризмі і зазіханні на державний устрій РФ.
Українська уповноважена з прав людини Людмила Денісова запевняла, що підготовка до чергового обміну триває.
Проте, коли обмін може відбутися, не береться говорити ніхто. А останнім часом і заяви президента виглядають занадто оптимістичними.
Речники Кремля заявили, що наступний обмін відбудеться лише після саміту “нормандської четвірки”. Дата саміту не відома. Спочатку називали кінець вересня, потім – початок жовтня. Але у Москві ставлять у чітку залежність звільнення чи обмін українських громадян з тим, чи погодиться Київ на шлях врегулювання кризи на Донбасі за так званою “формулою Штайнмаєра”.
На останніх переговорах тристоронньої контактної групи у Мінську українська делегація дала згоду на її реалізацію, але виглядає, що Київ та Москва вкладають у цей план врегулювання різний зміст.
7 жовтня Юрій Ушаков, один із помічників президента Путіна, заявив, що після згоди Києва на “формулу Штайнмаєра” “шанси на проведення саміту у найближчому майбутньому збільшуються”.
А міністр закордонних справ України Вадим Пристайко кілька днів тому заявив, що вже цього тижня може відбутися масштабний обмін полоненими. Деталей він не повідомив.
Але ситуацію зі звільненням кримських татар ускладнює та обставина, що після анексії Криму Росія вважає їх своїми громадянами.
Приниження та “таємні свідки”
“Мій підзахисний Сейран Муртаза був у СІЗО Таганрога. Розповідав, що дві доби після сильної зливи вода стояла в камері. Вони два дні не спали, поки вода не відійшла”, – розповідає ВВС News Україна адвокат Айдер Азаматов.
“Ще казав, що працівники ізолятора змушували татар голити бороди. А коли наближався час намазу, відправляли їх на якісь заходи, аби позбавити цієї можливості. Навіть не дозволяли передати Коран. Я особисто пояснював працівникам ізолятора, що ця священна книга не заборонена в Росії”, – додає захисник.
“У камері СІЗО Краснодара розміром 4 на 5 метрів було близько 50 людей. На одному ліжку доводилося спасти п’ятьом-сімом людям. Посеред камери – бак зі сміттям. Дихати неможливо, антисанітарія”, – розповідає у Facebook адвокат Еміль Курбедінов.
“Мого підзахисного, журналіста Ремзі Бекірова помістили у підвали сімферопольського СІЗО. Їх називають карантинні камери. Це приміщення з куполом, трохи вищим зросту людини. У самій камері можна перебувати лише у напівзігнутому положенні”, – розповідає Еміль Курбедінов про іншого підозрюваного у тероризмі.
Адвокати також розповідають, що на судах сторона обвинувачення використовує “таємних свідків” і саме на їхніх “свідченнях” формується доказова база проти цих людей.
Захисники визнають, що особливо тяжкі статті Кримінального кодексу РФ, що інкримінуються кримським татарам, – “тероризм”, “екстремізм”, “зазіхання на територіальну цілісність РФ”, за які передбачено до 20 років в’язниці, – обумовлюють і більш жорстке у порівнянні із іншими в’язнями ставлення з боку працівників СІЗО.
“Їх заводять на засідання суду у позі “ластівки”, тобто обличчям вниз, й піднятими руками за спиною. В самих СІЗО співробітники їх називають “терористами”, хоча вони ще не мають вироків”, – обурюється Айдер Азаматов.
ВВС News Україна з об’єктивних причин не може точно перевірити ці факти.
Проте подібні історії рідні підозрюваних, які отримують листи, а також захисники, котрі спілкуються з ними особисто, розповідають постійно.
“Терористи” чи активісти
Переважна більшість тих, кого звинувачують у тероризмі і зазіханні на територіальну цілісність Росії, – це громадські активісти, журналісти, правозахисники, твердить співзасновниця громадської організації “Крим SOS” Таміла Ташева.
Серед них, зокрема, Сервер Мустафаєв, засновник і лідер “Кримської солідарності” – руху, який діє з 2014 року і гуртує навколо себе родичів ув’язнених, правозахисників. Емір Усеїн Куку – лідер Кримської контактної групи з прав людини, яка відстежує порушення прав людей на півострові і надає правову допомогу рідним і близьким тих, кого переслідує російська влада, за ґратами з 2016 року. Днями отримав вирок – 2,5 років тюрми – громадський журналіст і блогер Наріман Мемедемінов за те, що на власному Youtube-каналі ще до анексії Криму розмістив відео із мітингу прихильників Хізб Ут-Тахрір.
ФСБ РФ включило Хізб Ут-Тахрір до переліку терористичних.
В Україні це легальний ісламський рух, який займається релігійною, політичною та просвітницькою діяльністю.
Правозахисники та лідери кримськотатарського руху переконані, що головна мета переслідувань найактивніших людей – витіснення їх із історичної батьківщини.
“Як інструмент для утисків і переслідувань використовується антитерористичне законодавство. Формальною причиною “причетності” до Хізб Ут-Тахрір є наявність релігійної літератури, яку часто підкидають кримським татарам під час обшуків і загалом релігійних поглядів. Проте справжньою причиною є нелояльність до російської влади. Відповідно через механізми кримінального переслідування є мета домогтися лояльності або ж виїзду цих людей із Криму”, – каже у коментарі ВВС News Україна Таміла Ташева.
Російська влада наполягає на тому, що ФСБ переслідує не кримських татар, а “екстремістів” та “терористів”, які займалися протиправною діяльністю на території Криму.
У більшості кримських татар немає судових вироків, попри те, що деякі справи тягнуться із 2016 року. Суди тривають, підслідні із Криму етапуються до Ростова-на-Дону – саме там військовий суд розглядає справи про “тероризм”.
Загалом за звинуваченнями у “тероризмі” вже засуджено семеро осіб. Найбільші терміни ув’язнення – по 17 років – отримали Теймур Абдуллаєв, батько п’яти дітей, та Енвер Мамутов, у якого семеро дітей.
Чи завада – російський паспорт?
Після анексії Криму більшість жителів півострова отримали російські паспорти. Кримські татари, як розповідали лідери кримських татар, змушені були це робити, інакше б не мали ніяких прав.
Таміла Ташева визнає, що ФСБ Росії переслідує кримських татар як своїх громадян, проте вона переконана, що це не може стати на заваді їх звільненню в результаті домовленостей між Києвом і Москвою.
“З точки зору міжнародного права паспорти, що були видані на території Криму після анексії, є незаконними. Справді, Росія заявляє, що підслідні є їхніми громадянами і тому не можуть бути видані іншій країні. Але вважаю, що це не може бути перешкодою, якщо йтиметься про міждержавні політичні домовленості”, – каже правозахисниця.
Елеонора Бекірова, донька звільненого під час двостороннього обміну Едема Бекірова, запевняє, що далеко не всі кримські татари отримали російські паспорти.
“Росія твердить, що це їхні громадяни. Коли ми ще жили в Криму, нас зобов’язували одержати паспорт РФ. Я не погоджувалася, але автоматично Росія всіх ввела у своє громадянство. Так і ті, кого зараз тримають за ґратами. Я не впевнена, що вони особисто одержували російські паспорти”, – каже в інтерв’ю ВВС News Україна
Як каже адвокат Айдер Азаматов, “судова система у кримінальних справах проти кримських татар не працює”. Але саме політична заангажованість цих справ, вважає він, дає йому підстави сподіватися на те, що звільнення кримчан відбудеться також внаслідок політичних домовленостей між Україною і Росією.
У той самий час, один із лідерів кримських татар Рефат Чубаров наголошує, що коли українська влада погоджується на умови, що їх диктує Росія, і при цьому не включає до списку обміну кримських татар, як це було під час обміну на початку вересня, вона тим самим “лише заохочує країну-агресора в його потугах укріпитися в тимчасово окупованому Криму”.
