ДБР почало розслідування про те, чи вчинив Петро Порошенко держзраду, коли підписав у 2015 році другі Мінські угоди.
Це сталося одразу після того, як його наступник Володимир Зеленський на зустрічі “нормандської четвірки” у Парижі погодився з перспективою перетворити прописаний у “Мінську-2” особливий статус Донбасу на постійний.
Заява Портнова і провадження ДБР
Про нове провадження Державного бюро розслідувань проти Порошенка традиційно для останнього часу першим повідомив ексчиновник часів Януковича Андрій Портнов.
Саме він подав до ДБР “заяву про злочин”, у якій звинуватив експрезидента в тому, що той, “діючи в інтересах Російської Федерації”, у лютому 2015 року домовився про “Комплекс заходів з виконання Мінських угод” (відомий також як “Мінськ-2”).
І хоча формально підписував “Мінськ-2” представник України у переговорній групі Леонід Кравчук, у державній зраді Андрій Портнов звинуватив саме Петра Порошенка.
“Оскільки припинення війни та відновлення територіальної цілісності України [Петро Порошенко] прив’язав до моменту, коли на це з’явиться воля Російській Федерації”, – мотивував Портнов.
Згодом про початок розслідування за такими звинуваченнями повідомило вже саме ДБР.
Там підтвердили, що провадження ведеться за статтею про державну зраду, за яку передбачено від 12 до 15 років в’язниці з конфіскацією майна.
Про що мова?
“Мінськ-2” – результат складних і довгих переговорів у лютому 2015 року, якраз під час боїв за Дебальцеве.
Першими його пунктами були “негайне і всеоб’ємне припинення вогню” і розведення військ.
А далі йшли різноманітні політичні домовленості, як то “діалог про модальності проведення місцевих виборів” та перспективи конституційної реформи в Україні до кінця 2015 року “з врахуванням особливостей окремих районів Донецької і Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів”.
Відновлення українського контролю за кордоном на Донбасі йшло дев’ятим пунктом, і мало розпочатися “у перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання”.
Однак на практиці “Мінськ-2” так ніколи і не запрацював, адже ральне перемир’я на Донбасі не настало, натомість лінія фронту змінилася на користь так званих “ДНР” і “ЛНР”.
Наприклад, українська армія змушена була з боями залишити Дебальцеве 18 лютого 2015 року – всього через три дні після укладання угод.
А лінію розмежування “Мінськ-2” взагалі фіксував на рівні “Мінського меморандуму” 19 вересня 2014 року – тобто підконтрольними українській владі мали б бути не лише Дебальцеве і низка сіл навколо нього, а й Донецький аеропорт та 32-й блокпост на Бахмутці.
Відсутність реального перемир’я на Донбасі автоматично блокувало всі політичні пункти “Мінська-2”.
Такий глухий кут, зрештою, і породив вже у 2016 році “Формулу Штайнмаєра”, що допускала проведення політичних заходів до або паралельно з повним виконанням безпекових умов, як, наприклад, місцеві вибори на Донбасі до повернення Києву контролю над кордоном.
А це відкривало шлях спочатку до тимчасового, а згодом постійного особливого статусу для ОРДЛО, з амністією та “народною міліцією”.
За Порошенка Київ на цю формулу офіційно так і не погодився, однак після приходу до влади Зеленського українська влада її все ж узгодила – від імені того ж Леоніда Кучми.
Однак у Зеленського все одно наполягали на тому, що “ніяких виборів під дулом кулеметів немає і не може бути”.
Критикую, але виконую
На нещодавній зустрічі “нормандської четвірки” у Парижі Володимир Зеленський не раз критикував підписаний попередньою владою “Мінськ-2”.
І перш за все – через згаданий дев’ятий пункт про відновлення контролю над державним кордоном вже після місцевих виборів на Донбасі.
“Найскладніша ситуація і найголовніший програш для України в Мінську – це кордон”, – заявив український президент на брифінгу після паризьких переговорів.
Він наголосив: наполягатиме на тому, що кордон має повернутися під український контроль ще до виборів.
І разом з тим, Зеленський підписався під спільною заявою за результатами паризьких переговорів, де всі сторони “висловили зацікавленість” у тому, щоб домовитися про всі політичні моменти особливого статусу ОРДЛО – “як вказано в Комплексі заходів з виконання Мінських домовленостей від 2015 року”.
Продовження “тролінгу” Портнова
Початок розслідування проти Петра Порошенка через “Мінськ-2” вже назвали політичним переслідуванням.
Колишній прем’єр і міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт написав у Twitter:
“Україна в своїх найгірших рисах. Янукович посадив Тимошенко за сфабрикованою справою, а тепер Зеленський, схоже, хоче повторити його кроки. Ганьба”.
А адвокат Порошенка Ігор Головань назвав Андрія Портнова та керівника ДБР Романа Трубу “агентами впливу держави-агресора”.
“І їм байдуже, що звинувачують вони не стільки п’ятого президента Порошенка, скільки президента Зеленського і всю його команду переговорників, для яких Мінські домовленості… продовжують слугувати основою роботи Нормандського формату, держави-члени якого віддані їхній повній імплементації,” – написав Головань на УП.
На що Портнов вже встиг відповісти, що Зеленський “зобов’язаний виконувати Мінські угоди, раз вони підписані від імені держави”.
Утім, справа проти Порошенка через “Мінськ-2”, схоже, стане просто черговим етапом “юридичного тролінгу” п’ятого президента з боку Портнова.
У ДБР раніше пояснювали, що відкриття кримінального провадження насправді є просто реєстрацією заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та “суто технічною роботою”.
