На саміті в “нормандському форматі” в Парижі Володимир Зеленський збирав компліменти – за свої зусилля у досягненні миру на Донбасі. Але як далеко президент України хоче і може в цьому піти?
За три дні до саміту в Парижі президент України прийшов на ток-шоу одного з українських телеканалів під назвою “Володимир Зеленський в пошуках миру”. 41-річний глава держави енергійно увійшов до студії в штанах і куртці захисного кольору і з посмішкою вибачився за свій зовнішній вигляд: “Я не встиг переодягнутися, тому що я щойно з літака, я був на фронті”. За його словами, в Парижі має стати зрозуміло, чи дійсно “всі хочуть поступово закінчити цю трагічну війну” на Донбасі. Зеленський мав на увазі президента РФ Володимира Путіна, з яким він і летів зустрічатися в так званому “нормандському форматі” в присутності канцлерки Німеччини Анґели Меркель (Angela Merkel) і французького президента Еммануеля Макрона.
Виборці чекають від Зеленського миру
У підсумку зустріч 9 грудня о Єлисейському палаці тривала більше дев’яти годин, включаючи пресконференцію. Результатом стали домовленості про чергову спробу досягти перемир’я на Донбасі і обміняти заручників до Нового року, а також відвести війська ще на трьох ділянках до березня 2020 року. Але, мабуть, головним стало підтвердження прихильності мінським угодам, які повинні були принести мир на схід України ще в 2015 році, але досі не виконані.
Мир був однією з головних обіцянок колишнього продюсера і комедійного актора Зеленського, який майже рівно рік тому – 31 грудня 2018 року – оголосив про рішення йти в президенти України. У своїй виборчій програмі він обіцяв “завершити війну, повернути тимчасово окуповані території і змусити агресора компенсувати завдані збитки”.
Під час саміту в Парижі 9 грудня 2019 року
Зеленський виграв вибори навесні з рекордним результатом, а його нова партія “Слуга народу” влітку здобула абсолютну більшість в парламенті. З такою повнотою влади, якої не було у попередніх президентів України, Зеленський відчуває тиск з боку співгромадян, що зростає. Після п’яти років позиційної війни в українському суспільстві сильна туга за миром. За даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) в серпні, 71 відсоток опитаних вважають закінчення війни головним завданням нового президента.
Мирний процес на Донбасі зрушився з мертвої точки
Рух дійсно почався влітку і прискорився восени, перш за все, з українського боку і в одному напрямку – назад. Зеленський відмовився від войовничої риторики його попередника Петра Порошенка на адресу Москви. Готуючись до саміту в Парижі, він дав наказ про відведення військ, який офіційно називають розведенням, в трьох узгоджених населених пунктах Донбасу. Зрештою, Зеленський виконав умову президента РФ про письмову згоду України з так званою “формулою Штайнмаєра”, яка пов’язує отримання особливого статусу сепаратистськими регіонами в Донецьку і Луганську з місцевими виборами. У тому числі за це “мужнє рішення” українського президента в Парижі хвалили Меркель і Макрон.
Відведення військ у Петровському
Водночас Зеленський, професіонал в роботі перед камерою, зміцнював імідж президента-миротворця. Наприкінці жовтня кілька телеканалів показали 23-хвилинний документальний фільм “За крок до миру”. У знятому, очевидно, на замовлення або за сприяння президентського офісу фільмі Зеленський постав в образі близького до народу миротворця. “Зробіть нам мир”, – просить його в одному з епізодів літня жінка на Донбасі.
Вибухонебезпечні вибори в Донецьку і Луганську
Хоча більшість оглядачів відзначає непідробне бажання Зеленського закінчити війну, його простір для маневру обмежений. Досвід показує, що новий президент України може досягати успіхів тільки тоді, коли на співпрацю йде і Путін, як це було з обміном ув’язненими в вересні. Той обмін не був рівноцінним, оскільки Росія видала українських моряків, яких вона і так повинна була звільнити за рішенням суду ООН. На цьому тлі частина українського суспільства побоюється повзучої капітуляції перед Росією і виходить з протестами на вулицю. Ці настрої використовують і опозиційні партії, які намагаються тиснути на Зеленського.
Опозиція підігріває протестні настрої в Україні
Якщо узгоджене в Парижі перемир’я буде реалізовано, це буде найбільшим успіхом для Зеленського. До цього всі спроби були безрезультатними. Однак потім для українського президента настане момент істини. Україна в Парижі підтвердила прихильність мінським угодам. Першим кроком в цьому напрямку стало голосування в парламенті в четвер, 12 грудня, яким закон про особливий статус сепаратистських “республік” був продовжений ще на рік. При цьому вже скоро Києву доведеться узгоджувати з сепаратистами і ухвалювати новий закон – в який буде вписана і “формула Штайнмаєра”.
Підготовка до місцевих виборів на Донбасі, які Зеленський хотів би провести наприкінці жовтня 2020 року, може стати загрозою для і без того крихкого миру в Україні. Коли в серпні 2015 року президент Порошенко намагався провести в українському парламенті зміни до Конституції, запропоновані мінських угодами, це призвело до протестів перед Верховною Радою і людських жертв.
