Цей візит двічі переносили і от нарешті держсекретар США Майк Помпео прилітає до Києва. Експерти кажуть, що окрім публічного порядку денного, є загроза тіньових домовленостей про можливу підтримку Дональда Трампа.
Наразі непростий час для українсько-американських відносин. Адже Палата представників Конгресу США у грудні 2019 року проголосувала за імпічмент Дональду Трампу саме після розслідування обставин його розмови з Володимиром Зеленським. Зараз цю справу на фінальній стадії розглядає Сенат.
Самого Помпео нещодавно розкритикували через нібито його висловлювання щодо України.
24 січня журналістка американського Національного громадського радіо Мері Луїс Келлі опублікувала інтерв’ю з держсекретарем, в якому стверджувала, що під час низки запитань про Україну Майк Помпео у відповідь сказав їй: “Ви думаєте американці непокояться через Україну?”. І попросив знайти цю країну на мапі.
Після цього Помпео звинуватив журналістку у брехні, оскільки була домовленість про розмову “не під запис”.
Раніше його вважали одним з прихильників підтримки України в адміністрації Трампа.
Зокрема, у липні 2018 року Держдепартамент, який очолює Помпео, оприлюднив офіційну декларацію про невизнання Сполученими Штатами анексії Криму Росією. Тоді президент Петро Порошенко назвав цей документ “Декларацією Помпео” і закликав уряди інших країн підтримати її.
BBC News Україна запитала українських експертів-міжнародників, яких заяв варто очікувати від Помпео і що має робити Україна, аби укріпити відносини з США, незалежно від того, хто переможе на президентських виборах у цій країні.
Я не очікую жодних проривів чи особливих досягнень. Добре, що цей візит відбувається. Я очікую, що Майк Помпео приїде саме як держсекретар США, а не як посланець кандидата в президенти Дональда Трампа з якоюсь іншою місією.
Очікую, що пролунають речі, які ми чули в офіційній американській позиції щодо підтримки України. Вони зафіксовані в Кримській декларації, яку також називають “декларацією Помпео”.
Українська тема зараз стала токсичною у Вашингтоні. Це було помітно і в інтерв’ю, яке Помпео давав Національному суспільному радіо. Замість того, щоб надіслати сигнал підтримки, він не хотів коментувати українське питання, відбулася неприємна для нас його розмова з журналісткою про те, що американців не хвилює Україна.
Українсько-американським відносинам (внаслідок скандалу щодо розмови Трампа з Зеленським, який призвів до початку процедури імпічменту президента США. – Ред.) заподіяна шкода, і тут швидка дипломатія Андрія Єрмака не працює. Потрібна зважена та вивірена стратегія, яку б реалізували професіонали, які знають, як працювати на американському напрямку, незалежно від того, хто там є президентом.
І дуже важливо, щоб в майбутньому не було жодних зобов’язань та обіцянок з боку України у виборчій кампанії в США. Натомість нам треба вирішувати питання, до яких ми так чи інакше постійно будемо повертатися за будь-якої американської адміністрації.
Йдеться про захист інтелектуальної власності, покращення бізнес-клімату та боротьбу з корупцією. Це ті питання, які завжди були подразниками в наших відносинах, незалежно від того, хто буде президентом США, треба робити домашню роботу для їхнього розв’язання.
Під час візиту я очікую стандартний порядок денний – заяви про підтримку суверенітету України, обговорення розширення військової допомоги для України, енергетичної безпеки – це особливо важливо з огляду на запровадження санкцій США проти Північного потоку-2. Думаю, не оминуть питання підтримки антикорупційних реформ і взагалі реформ, які відбуваються в Україні.
Водночас, публічно чи не публічно, Майк Помпео може підняти питання, яке опосередковано пов’язане з імпічментом президента США, а саме: буде чи ні Україна коментувати події під час розгляду звинувачень Трампа у Сенаті.
У цих умовах Україні треба винести уроки зі скандалу через тиск Трампа на Зеленського. Ми стали заручниками боротьби між Демократичною та Республіканською партіями, яка із наближенням виборів стає все жорсткішою. І була небезпека втратити найголовніше, що в нас було – двопартійну підтримку і республіканців, і демократів.
Подібні скандали не йдуть Україні на користь. Розмови про високу корупцію впливають на бізнес-середовище. Водночас, скандал продемонстрував, що в України є підтримка Конгресу.
Шкода від скандалу була серйозною, але це не та проблема, яку неможливо вирішити.
По-перше, Україні варто організовувати публічні заходи з залученням спікерів найвищого рівня, бізнес-форуми, сприяти роботі американських журналістів, аби з’являлося більше об’єктивних статей про Україну.
Треба розвивати активне співробітництво і з демократами, і з республіканцями. І найважливіше – в жодному разі не можна втручатися в американську політику, максимально не коментувати перебіг подій у Вашингтоні щонайменше до закінчення процедури імпічменту.
Від України у справі розширення відносин з США також залежить покращення інвестиційного клімату та судова реформа. Бо американці можуть вкладати в ризиковані ринки, але мають бути впевнені, що зможуть захистити власні інвестиції.
Ще одне завдання – промоція для американських інвесторів великих проєктів, IT- сфери та новітніх технологій в Україні. Треба зрозуміти, які саме ніші українського бізнесу можуть бути цікавими США.
Минулого разу, коли Помпео мав приїхати до України, але його візит не відбувся, мали говорити про допомогу Україні та енергетику. Я думаю це буде на порядку денному.
Ймовірно, також буде тіньовий порядок денний, пов’язаний з ситуацію в США щодо імпічменту. Я думаю, якась допомога з боку України Трампу не завадить, його люди спробують дізнатися, чи можна її отримати.
Скандал з пошуком компромату на Байдена завдав шкоди відносинам США та України, але насправді вони ніколи не були в гарній формі, дуже стриманою була позиція щодо України. Лише додалися внутрішні конфлікти у США, стало більше нервовості.
США завжди розглядали Україну як інструмент, а не як союзника. Американська допомога завжди була дуже обмеженою і цілеспрямованою, аби підтримувати Україну в необхідному стані.
Це провина України, яка не стала такою як Польща – справжнім союзником США. Ми не стали тією державою, з якою вони готові підтримувати глибоке партнерство, продовжуємо в їхніх очах бути неефективною корумпованою державою.
Останній скандал (навколо розмови Трампа з Зеленським. – Ред.) просто зменшив рівень довіри сторін одна до одної.
Представники Офісу Зеленського більше схильні думати, ніж чиновники у часи Порошенка, що США займають цинічну позицію щодо України.
В Києві наразі розуміють, що є важлива допомога з боку США. Водночас нове керівництво України має менше ілюзій, не ставить амбітних задач щодо двосторонніх відносин – стратегічного партнерства з США чи статусу стратегічного союзника поза НАТО.
Також Володимир Зеленський боїться, аби його кроки на зовнішньополітичній арені не відобразилися на його рейтингу. Тому він не буде якийсь активний порядок денний щодо США просувати, аби не зробити помилок, за які його будуть критикувати.
В США неминучим було падіння України в списку пріоритетів, розгляд політики щодо неї як частини політики щодо Росії. Адже сприйняття України, висловлене Трампом, є поширеним серед американських еліт.
Що робити Україні в цій ситуації? Нам треба відійти від позиції, в якій Україна – держава-клієнт, яка залежить від американської допомоги і задовольняється невеликими її об’ємами.
Потрібне взаємовигідне двостороннє співробітництво у сферах, де в нас інтереси збігаються, незалежно від того, хто виграє на виборах: регіональна безпека, Росія, Північній потік-2, енергетика.
Ситуація з підприємством “Мотор Січ” показала, що є межа багатовекторності нашої політики, і треба визначитися, хто для нас важливіший – США або Китай. Потрібна ясність, де США знаходяться в системі наших пріоритетів, що ми від них хочемо і на яких умовах готові співпрацювати. Чітких відповідей поки немає.
Великого прориву від цього візиту я не очікую. Він більш важливий для переконання всього міжнародного співтовариства, що співпраця триває, стосунки залишаються плідними і партнерськими.
Помпео знову скаже на публіці, що нічого не змінюється – підтримуємо Україну, можливо дезавуює свою розмову з журналісткою Національного громадського радіо США. Адже слова, які Помпео сказав журналістці, дисонують з його офіційною позицією підтримки України.
На відміну від деяких інших західних партнерів, в США завжди була досить сильна підтримка України. Є консенсус щодо України, який після 2014 року посилився, хоча є і червоні лінії – американці не будуть брати участь у конфлікті на Донбасі.
Саме тому скандал з тиском Трампа і його поплічників на Україну був несподіваним і неприємним, контрастував зі сформованим в США підходом щодо України. Він завдав шкоду українсько-американським стосункам, але суттєво характер відносин між країнами не змінив.
Не від нас залежить, що при владі в США президент, який не розуміє, що це за російсько-український конфлікт, чому він має допомагати Україні. Трампа переконати ми не можемо, можна лише сподіватися, що він відсторониться від українського напрямку.
Я думаю, Трамп і сам розуміє, що для нього це токсичний напрямок, і принаймні до виборів в листопаді він буде сторонитися його.
Водночас щоденна політика щодо України в руках істеблішменту, у державних відомствах, в Державному департаменті та Міністерстві оборони. Трамп не подолав опір частини своєї адміністрації, професіоналів, переважна більшість з яких переконані, що тиск на Україну був неправильним і треба підтримувати її. Але такі люди не можуть започаткувати якусь нову ініціативу, вони просто можуть відповідати за продовження курсу, який існує.
Водночас зараз ситуація склалася, коли президент Зеленський намагається віднайти якийсь рецепт розв’язання конфлікту на Донбасі, але США у цьому процесі відсутні. З одного боку підтримка триває, з іншого боку немає підтримки України на вищому рівні в США.
