Невизначеність щодо демобілізації військовослужбовців посилює недовіру до державних рішень і може бути використана росією для деморалізації українського війська. За результатами опитування Українського безпекового клубу, лише 3% респондентів вірять у початок демобілізації в листопаді 2026 року, а 85% не вірять, що звільнення військових зі служби розпочнеться в цей термін. Ще 52% опитаних назвали неякісне державне управління головною причиною проблем із плануванням.
Про це заявив керівник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко. Результати опитування він представив 9 жовтня в Києві під час панельної дискусії «Не зламатися: які можливі відповіді українського суспільства на когнітивний тиск Росії», що відбулася в інформаційному агентстві «Укрінформ».
Захід організували Український безпековий клуб, ГО «Фонд сприяння демократії» та Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
Обіцянки щодо демобілізації потребують чіткості
Як розповів Юрій Гончаренко, команда InfoLight.UA досліджує питання мобілізації з 2022 року. Однією з найгостріших проблем він назвав відсутність зрозумілих термінів служби та визначеності щодо демобілізації.
На думку експерта, зміна посадовців не повинна ставати підставою для перегляду перспектив людей, які виконують військовий обов’язок.
«Ненормально, коли зі зміною міністра змінюється майбутнє людей, які роблять так, щоб ці міністри взагалі мали можливість займати свою посаду», – наголосив він.
Гончаренко також нагадав про попередні публічні заяви представників держави щодо встановлення термінів служби та можливості демобілізації. Водночас, за його словами, постанови Кабінету Міністрів передбачають підготовку Міністерством оборони законопроєкту щодо термінів служби. Така ситуація залишає відкритими питання щодо статусу попередніх заяв і домовленостей із військовослужбовцями.
Керівник InfoLight.UA застеріг, що росія може скористатися цією невизначеністю.
«Очікувати, що зараз росія не почне бити по цій точці щодо деморалізації військових, – наївно. Це очевидно: цим скористаються», – заявив Юрій Гончаренко.
Дослідження зафіксувало зміни в настроях українців
Окрему увагу під час представлення результатів приділили ставленню суспільства до мобілізації. За даними опитування, у 2025 році про випадки примусової мобілізації серед своїх знайомих повідомляли 36% респондентів, а у 2026 році – 18%.
Також зменшилася частка людей, які категорично не готові мобілізуватися: якщо у 2025 році таких було 39%, то у 2026-му – 8%.
«Це дає невелику надію, що частина людей, які раніше категорично говорили “ні”, принаймні розуміє, що до того, що треба буде захищати країну, потрібно готуватися», – зазначив Юрій Гончаренко.
Водночас експерт підкреслив, що для розв’язання проблеми недостатньо реагувати на окремі виклики. Державна політика має спиратися на довгострокове планування, передбачувані правила й альтернативні сценарії, які враховують потреби військових та їхніх родин.
Відкритість держави допоможе протидіяти маніпуляціям
Невизначеність у питаннях мобілізації та демобілізації може посилювати інформаційні загрози. Коли суспільство не має чітких відповідей, виникає вакуум, який росія намагається заповнити власними поясненнями й пропагандистськими наративами.
Саме тому, наголошували учасники дискусії, державі важливо завчасно пояснювати ухвалені рішення, повідомляти про можливі варіанти розвитку подій і визначати зрозумілі алгоритми дій. Такий підхід сприятиме підвищенню довіри та допоможе суспільству краще протистояти інформаційному тиску.
Невизначеність щодо термінів служби й демобілізації стосується не лише військових, а й загальної стійкості країни. Послідовність державних рішень, реалістичне планування та чесна комунікація із суспільством мають стати важливими умовами збереження довіри й протидії російській когнітивній війні.
