Україна вже 12 років розбудовує систему протидії корупції, однак досі не досягла належної ефективності державних інституцій. Однією з причин залишається історично сформована недовіра громадян до держави, а надмірна увага до контролю може відсувати на другий план головне завдання — забезпечення якісної роботи державного апарату. Таку думку висловив виконавчий директор Інституту постінформаційного суспільства Дмитро Золотухін під час обговорення когнітивних загроз для України.
Панельна дискусія «Не зламатися: які можливі відповіді українського суспільства на когнітивний тиск Росії» відбулася 9 жовтня 2026 року в інформаційному агентстві «Укрінформ» у Києві. Захід організували Український безпековий клуб, ГО «Фонд сприяння демократії» та Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
Провідні фахівці медіасфери обговорили виклики, пов’язані з інформаційним впливом Росії, та можливі підходи до зміцнення стійкості українського суспільства.
Недовіра до держави має історичне підґрунтя
На думку Дмитра Золотухіна, ставлення українців до державних інституцій не можна пояснити лише сучасними проблемами управління. Воно також сформувалося під впливом історичних обставин і тривалого зовнішнього тиску.
«Мені здається, що проблемою довіри до держави є той факт, що українське суспільство має історичну травму, побудовану постійним пресингом з боку Радянського Союзу, Російської імперії, якихось зовнішніх обставин, яка полягає в тому, що будь-які інституції є для тебе ворогом», – сказав експерт.
Він звернув увагу на суперечність у ставленні громадян до інституцій: люди прагнуть отримувати від них конкретні результати, але не завжди готові делегувати їм повноваження та дотримуватися спільних правил.
Такий механізм, за словами Дмитра Золотухіна, можна побачити й у діяльності ОСББ. З одного боку, мешканці очікують ефективного управління спільним майном, а з іншого — намагаються постійно контролювати роботу відповідних структур і впливати на їхні рішення.
Експерт вважає, що ця проблема залишається предметом тривалих суспільних дискусій, але досі не отримала належного розв’язання.
Антикорупційна система не дорівнює ефективній державі
Ще одним важливим питанням стала оцінка результатів антикорупційної політики. Україна створила розгалужену систему правоохоронних і спеціалізованих антикорупційних органів, проте посилення контролю не завжди супроводжується покращенням роботи державних інституцій.
«Ми збільшуємо постійно контроль над системою, а функціональна система якимось чином пропадає. І воно реплікується постійно в усі сфери», – зазначив Дмитро Золотухін.
На його думку, проблема полягає в тому, що боротьба з корупцією ризикує перетворитися на самостійну мету, хоча насправді має сприяти створенню дієвої держави.
Експерт пропонує розрізняти формальну активність антикорупційних структур і реальну ефективність державного управління. Кількість викритих справ сама по собі не свідчить про те, наскільки якісно працюють установи та чи отримують громадяни необхідні послуги.
Яких результатів має досягати держава
Під час дискусії порушили питання про те, за якими критеріями варто оцінювати державні інституції. З огляду на позицію Дмитра Золотухіна, важливо зосереджуватися на кількох напрямках:
- функціональність державних установ — здатність виконувати покладені на них завдання;
- якість державних послуг — практична користь роботи інституцій для громадян;
- довіра суспільства — готовність людей делегувати повноваження та дотримуватися спільних правил;
- результативність антикорупційної політики — не лише викриття порушень, а й створення умов для ефективного управління.
Такий підхід передбачає, що антикорупційні механізми мають не просто посилювати контроль, а допомагати державі працювати краще. Важливим показником успіху повинні бути реальні зміни у функціонуванні установ і їхня здатність відповідати на потреби суспільства.
Контроль має працювати на ефективність
Проблема довіри до державних інституцій пов’язана як з історичним досвідом українців, так і з результатами сучасного управління. Водночас зосередження виключно на протидії корупції та ворожим наративам не замінює необхідності розбудовувати дієві державні структури.
Дмитро Золотухін наголошує на важливості зміщення акценту з самого процесу контролю на кінцевий результат. Для України принципово важливо, щоб антикорупційна система сприяла ефективному управлінню, якісним послугам і відновленню довіри громадян до держави.
