У Люксембургу зустрілися міністри екології ЄС і країн “Східного партнерства”, зокрема України. Остап Семерак розповів про досягнення Києва – поки йдеться переважно лише про закони.
Україна очікує від Євросоюзу більшої готовності допомагати країнам “Східного партнерства” в питаннях захисту довкілля. Про це за підсумками засідання міністрів “Східного партнерства” з питань довкілля та змін клімату заявив у розмові з кореспондентом DW міністр екології України Остап Семерак. Засідання представників урядів країн ЄС, а також України, Грузії, Молдови, Азербайджану, Білорусі та Вірменії відбулося у вівторок, 9 жовтня, у Люксембургу.
У такій допомозі мова йде про обмін даними, досвідом, використання фондів ЄС для фінансування реформ в Україні. Так, Семерак уточнив, що під час зустрічі домовилися розпочати переговори про участь України у двох програмах ЄС у сфері екології. Перша з них – це LIFE, інструмент фінансування ЄС дій з охорони довкілля та протидії змінам клімату.
Друга програма – співпраця з Агентством ЄС з охорони довкілля щодо розміщення на ресурсах ЄС екологічної інформації про Україну, яку збирає українська система моніторингу. “Це важливо для тих, хто ухвалює рішення, бо даватиме змогу порівняти свою ситуацію з динамікою інших країн. А також для громадян, бо тоді вони зможуть розуміти, в якому довкіллі вони живуть, як воно змінюється”, – пояснює Семерак.
Досягнення України – ухвалені закони
За словами Семерака, міністри підбили підсумки двох років – адже попередня така зустріч відбулася у жовтні 2016 року. “Ми виглядали дуже пристойно, бо за два роки нам вдалося надолужити дуже багато справ, яких ЄС від нас давно очікував”, – заявив українських урядовець.
Йдеться про схвалення і набуття в грудні 2017 року чинності законом про оцінку впливу на довкілля. Ця оцінка має визначати, які наслідки планована господарська діяльність матиме для довкілля. З того часу Україна створила відповідний реєстр. “Сьогодні відзначалося, що український реєстр впливу на довкілля є прозорим, ефективним і може слугувати прикладом не лише для країн “Східного партнерства”, але і для деяких країн ЄС”, – похвалився Остап Семерак. Ще одним досягненням він називає закон про стратегічну екологічну оцінку, який почне діяти 12 жовтня.
Україна в очікуванні інвесторів
За словами Семерака, на зустрічі позитивно обговорювали і національну стратегію управління відходами до 2030 року. На її виконання розробляється національний план. У той же час міністр не навів прикладів практичного прогресу в поводженні з відходами. Однак він наголошує, що інвестувати в будівництво сміттєпереробних заводів або полігонів – це не справа держави. “Треба створити умови, щоб приватний бізнес приходив і інвестував, а також щоб відходи ставали ресурсом для економіки та виробництва”, – додає він. Український міністр вірить, що і вже ухвалена стратегія, і плани, які готуються, “дадуть сигнал бізнесу приходити й інвестувати”.
За даними Семерака, на ринку України є кілька сотень компаній, які мають ліцензії на утилізацію небезпечних відходів. Але тих, хто справді це робить – “дуже мало”. “У таких умовах західний інвестор не може прийти. Він не може конкурувати з утилізаторами, які імітують роботу”, – каже Семерак. А компаній, які би могли належним чином утилізувати агрохімікати, немає взагалі. Семерак сподівається, що зміна підзаконних актів з поводження з агрохімікатами, яка триває зараз, приведе в Україну інвесторів уже найближчим часом.
