14 листопада розпочався наступний етап конкурсу для відбору кандидатів на посади суддів Антикорупційного суду. Закритість доступу до робіт претендентів викликає занепокоєння у антикорупційних активістів.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) розпочала оцінювання претендентів на посади суддів Антикорупційного суду. 240 претендентів на посаду судді Вищого антикорупційного суду чи Апеляційної палати антикорупційного суду склали анонімний тест на знання законодавства, а нині, 14 листопада, робитимуть практичне завдання. “Тестування – це найпростіша і найвідкритіша частина конкурсу. Наступна частина написання практичного завдання – проекти судового рішення у змодельованій судовій справі, які потім перевірятимуть члени ВККСУ”, – пояснив член Вищої кваліфікаційної комісії суддів Андрій Козлов.
Всі, хто успішно пройде цю процедуру відбору, будуть допущені до співбесід та проходження психологічних тестів. За словами секретаря ВККСУ Станіслава Щотки, професійний рівень претендентів на посади суддів Антикорупційного суду є високим. Зокрема, участь у конкурсі беруть 70 докторів юридичних наук. Серед кандидатів половина є суддями, 30 відсотків – адвокати, 14 відсотків – науковці, шість відсотків – правники з необхідним сукупним стажем роботи. Половина кандидатів віком від 30 до 39 років, ще 30 відсотків – від 40 до 49 років.
Труднощі з перекладом
Однак, вже на цьому етапі відбору у громадських антикорупційних організацій є застереження щодо прозорості конкурсу. Вони стверджують, що правила, за якими відбувається відбір суддів до Вищого антикорупційного суду, дозволяють потрапити до нього недоброчесним кандидатам. Адже Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ), куди увійшли шестеро незалежних представників з Данії, Великобританії, Канади, Литви та Македонії, має обмежений доступ до розкодованих результатів тестування та самих робіт практичного завдання, яке писатимуть кандидати. Проблема полягає у тому, що до цієї інформації не має доступу секретаріат цієї ради.
“Всі представники Громадської ради міжнародних експертів є іноземцями. Вони не знають української. В секретаріаті цієї ради є перекладачі, але їм кажуть приходити тільки без перекладачів, бо це персональні дані. Але ж без перекладу члени ГРМЕ не зможуть зробити своє судження про кандидатів”, – обурюється експертка Центру протидії корупції Анастасія Красносільська. За її словами, аби міжнародні експерти змогли оцінити письмові роботи кандидатів та їхні досьє, їм пропонують самостійно просити у кандидатів до Вищого антикорупційного суду згоду про доступ до їхніх персональних даних. “Але ж це нонсенс. Тому що аналіз з боку Громадської ради міжнародних експертів є обов’язковим етапом конкурсу. А виходить, ВККСУ дозволяє кандидатам самим вирішувати, будуть вони проходити цей етап конкурсу чи не будуть?”, – дивується Красносільська.
Формальна зачіпка?
Експертка прогнозує, що доступ до персональних даних кандидатів ВККСУ використовуватиме як формальну зачіпку, аби унеможливити повноцінний доступ міжнародних експертів до написаних робіт кандидатів та їхніх досьє. Також антикорупціонери закликають ВККСУ відмовитися від правил оцінювання, які дозволяють виставити 79 відсотків балів на основі суб’єктивних факторів. Нині лише 210 з 1000 балів – це оцінка за суддівський іспит. Решту балів члени комісії виставляють на власний розсуд і саме вони є вирішальними у відборі фіналістів конкурсу.
“Було стільки нарікань і критики щодо закритості оцінювання під час добору суддів Верховного суду, що зараз було б логічно ВККСУ продемонструвати відкритість, аби було зрозуміло, звідки бали, на якому етапі, чому. Це все можна забезпечити. Але є побоювання, що зараз система балів буде не відкритою, а лише привідкритою”, – наголошує виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин.
Представники неурядових організацій вимагають зробити перебіг конкурсу до Вищого антикорупційного суду прозорим і неупередженим. Вони вимагають оприлюднювати оцінки кандидатів, при чому вказувати, який бал виставив кожен із членів комісії. Громадські організації вважають, що невиконання цих умов може підірвати довіру до Вищого антикорупційного суду ще до обрання суддів, адже свідчитиме про наявність політичного впливу на ВККСУ в процесі формування суду.
Член ВККСУ Андрій Козлов переконаний, що керівництво комісії має забезпечити повноцінний доступ членів Громадської ради міжнародних експертів до написаних практичних робіт та досьє. Натомість голова ВККСУ Сергій Козьяков радить не поспішати з висновками, адже попередні побоювання громадських організацій щодо відсутності інтересу кандидатів до конкурсу до Вищого антикорупційного суду не справдилися. “Дивуюся, коли окремі громадські організації задовго до закінчення подачі конкурсних заявок офіційно пророкують спершу відсутність великої кількості охочих взяти участь у конкурсі, потім брак “сильних” кандидатів до Антикорупційного суду. З моральної точки зору нечесно, а з математичної – некоректно давати відповідь у задачі, умови якої ще не остаточно відомі”, – написав Козьяков у своєму блозі на “Українській правді”.
Він вважає, що Громадська рада міжнародних експертів буде додатковим “фільтром” для виявлення недоброчесних кандидатів. За його словами, під час співбесід трьох із шести голосів членів ради достатньо, щоб заблокувати проходження до Антикорсуду претендента, щодо якого вони матимуть обґрунтовані сумніви в доброчесності чи походженні його статків. “Коли бачу такі “прогнози”, мені здається, що певна сила змушує деяких людей не вірити в себе і власну державу та переносити свою невпевненість та недовіру – визнаю, нерідко обґрунтовану – на ті ділянки, де робота триває contra spem spero”, – наголошує Козьяков.
Він повідомив, що через місяць після оприлюднення результатів письмових іспитів кандидатів, тобто скоріш за все у січні, ВККСУ оголосить дату співбесіди з відібраними кандидатами.
