Напад у Керченській протоці має розбудити Європу, яка забула про конфлікт між Україною і Росією, пишуть європейські видання. Чимало оглядачів звертають увагу і на можливі політичні дивіденди від загострення.
Італійське видання La Repubblica називає збройний інцидент у Керченській протоці нагадуванням на адресу ЄС і НАТО про “забуту війну між Україною і Росією”. “Десять тисяч загиблих, третина з них цивільні. З часів Другої світової війни це найкривавіший конфлікт в Європі, слідом за війною на Балканах у 1990-ті роки. На відміну від балканської війни, у цій немає символічних міст, таких як Сараєво або Мостар з його відомим мостом, які могли би притягувати увагу. Це – тиха війна”.
“Важливий тест для Трампа”
Британська Financial Times називає обстріл і затримання росіянами трьох українських кораблів у Керченській протоці одним із найбільш небезпечних інцидентів у кампанії тиску Москви на Київ, яка триває вже п’ять років. “Країни Заходу, так само як і 2014 року, уникатимуть будь-яких воєнних сутичок з Росією. Але вони мали б дати зрозуміти, що не готові зрештою миритися з анексією Росією Азовського моря, як це вже було з Кримом і запровадять нові жорсткі санкції, якщо Москва не гарантує безпечний прохід українських кораблів”.
Ділове видання з Лондона називає ситуацію у Керченській протоці і Азовському морі важливим тестом для президента США Дональда Трампа. “Уникаючи критики пана Путіна, президент США звинувачував у втраті Криму свого попередника Барака Обаму. Чимало критиків у Конгресі чи де-інде лише і чекають нагоди покласти на пана Трампа відповідальність за “втрату” Азовського моря на користь Росії”, – пише Financial Times.
Внутрішньополітичні дивіденди?
Financial Times, так само як і чимало інших європейських видань, звертає увагу на те, що політичні дивіденди від цього загострення може отримати влада і в Москві, і в Києві. Про це йдеться і на шпальтах німецької газети Süddeutsche Zeitung: “Це було перше силове зіткнення між Україною і Росією. Точніше: перше, в якому Росія відкрито виступила агресором. (…) Все було готове для ескалації, яка таки відбулася у неділю. Тепер обидві сторони звинувачують одна одну у тому, що інша натиснула на спусковий гачок. По обидва боки влада, якій, вочевидь, цілком зручна ескалація саме у цей момент. Влада і в Києві, і в Москві може чудово використати її у внутрішньополітичних цілях”.
Мюнхенське видання вказує на те, що цього разу український президент Петро Порошенко ініціював воєнний стан, чого він не робив жодного разу з початку конфлікту з Росією. “Наступні вибори можуть завершитися для нього погано. Тому йому було би лише на руку, якщо він міг би перенести вибори на пізніший термін і додати їм драматичного патріотизму. Відволікання уваги потрібне і Володимиру Путіну. Якщо вибори відбулися би зараз, за нього проголосували би лише 56 відсотків росіян – так мало, як ніколи з часу анексії Криму”, – пише Süddeutsche Zeitung.
Москва та її тактика виснаження
Про можливі внутрішньополітичні розрахунки пише і Berliner Zeitung: “Маневр президента Порошенка легко читається. (…) Його шанси на переобрання доволі погані: на Донбасі нічого не вдається, реформи в економіці і державному управлінні не проведені, влада олігархів не зламана, газ вкотре подорожчав – тепер ще більш ніж на 20 відсотків – а українська зима може бути довгою”, – пише берлінське видання.
Водночас Berliner Zeitung прогнозує, що саме Москва ще не раз вдасться до загострення конфлікту – локального, але не масштабного. “Російська армія відчула граничне навантаження у Сирії, а російський бюджет не залишає зайвих коштів на воєнні пригоди. Провокації Росії в Азовському морі є радше частиною тактики виснаження: так само, як і на Донбасі, тепер уже на морі Москва підживлює конфлікт, що жевріє і розпалює його тоді, коли потрібно. Російський вплив у регіоні полягає саме у багатьох можливостях для такої ескалації”, – констатує берлінська газета.
