Відразу кілька факторів вказують на те, що близько 3700 років тому міста було майже миттєво знищене потужною вибуховою хвилею розпеченого повітря.
Біблійна історія про Содом і Гоморру – містах, нібито стертих Богом з лиця Землі за гріхи їх мешканців, – могла бути заснована на реальній історичній події. Судячи з усього, майже чотири тисячоліття тому неподалік від Мертвого моря стався потужний вибух метеорита, який міг знищити цілі поселення та унести десятки тисяч життів, передає Бі-бі-сі, інформує UkrMedia.
Вибух стався над територією сучасної Йорданії – зараз там величезна кругла рівнина діаметром близько 25 км. До такого висновку прийшли археологи, які вже 13 років ведуть розкопки в стародавньому місті Таль-ель-Хаммам, який деякі вчені вважають прообразом біблійного Содому.
У Бронзовому столітті Талль-ель-Хаммам був величезним процвітаючим містом і великим адміністративним центром. Його оточувала 2,5-кілометрова захисна стіна висотою до 15 м і завтовшки до 30 м з кількома воротами і дозорними вежами. До моменту катастрофи ця територія була заселена вже понад 2500 років. Однак відразу кілька факторів вказують на те, що близько 3700 років тому місто було майже миттєво знищене потужною вибуховою хвилею розпеченого повітря.
Вибух приніс руйнування на територію майже в 500 кв км, після чого вона залишалася незаселеною протягом ще приблизно семи століть. Раніше висловлювалися припущення, що Талль-ель-Хаммам був знищений землетрусом, проте розкопки показали, що руйнівна хвиля була односпрямованою – а значить, не могла виходити з-під землі.
Крім того, збереглися черепки глиняного посуду з одного боку обпалені так сильно, що вкрилися шаром скла. Розрахунки показали, що для цього необхідна температура від 8 до 12 тис. градусів Цельсія. Однак товщина скляного шару – не більше 1 мм, А значить, вибухова хвиля була розпеченою, але нетривалої дії: кілька тисячних часток секунди. І найбільш логічне наукове пояснення цьому – вибух в атмосфері метеорита, потужність якого приблизно дорівнює вибуху 10-мегатонної ядерної боєголовки на висоті близько 1 км.
На думку вчених, це пояснює і те, що територія процвітаючого міста так довго залишалася незаселеною після катастрофи: покритий шаром метеоритного попелу грунт виявився непридатним для землеробства.
