22 січня 2014 року у Києві загинули перші учасники Революції гідності, яких згодом назвуть Небесною Сотнею.
Протистояння на вулиці Грушевського розпочалося ще 19 січня, коли традиційне недільне віче переросло у ходу мітингувальників до Верховної Ради.
На той час вхід в урядовий квартал перекривали бійці підрозділу «Беркут». Виникло серйозне протистояння: “майданівці” перевертали автобуси, які використовувала міліція, кидали пляшки з бензином і бруківку у бійців «Беркута». Аби влаштувати задимлення, протестувальники підпалювали шини; перекинуті автобуси почали горіти. У відповідь силовики застосовували сльозогінний газ і травматичну зброю, кидали світлошумові гранати, потім почали прицільно поливати людей з водомета.
Протистояння, яке тривало з різною активністю понад три доби, завершилося 22 січня, коли «Беркут» пішов у наступ і тимчасово відтіснив демонстрантів від Європейської площі. Того ж дня стало відомо і про перших загиблих.
Зранку 22 січня 21-річний Сергій Нігоян з Дніпропетровщини зазнав смертельного поранення у голову. Згодом смертельне вогнепальне поранення в серце дістав 25-річний білорус Михайло Жизневський. Обидва були активістами Майдану і брали участь у протестах фактично від самого їх початку.
Поранений 45-річний львів’янин Роман Сеник помер за кілька днів у лікарні.
Також 22 січня у лісі під Києвом було виявлено тіло львів’янина Юрія Вербицького зі слідами тортур – активіста Майдану викрали невідомі просто з лікарні напередодні.
Через кілька днів від численних травм, яких зазнав 22 січня, помер ще один учасник Майдану – киянин Олександр Бадера.
За даними прокуратури, загалом під час Євромайдану постраждало 2,5 тисячі людей, з них 104 особи загинули.
