Сьогодні, 27 жовтня, проходять парламентські вибори в Ізраїлі. На них оберуть 120 членів Кнесету — в єдиному окрузі за пропорційною системою. Щоб пройти до парламенту, виборчий список має отримати принаймні 3,25% голосів, передає Суспільне.
Ізраїль — парламентська республіка, тож результати цих виборів визначать, які політсили формуватимуть уряд і хто його очолить. Чому за цими виборами варто стежити і як їхні результати можуть вплинути на міжнародну політику, зокрема на Україну — в матеріалі Суспільного.
Причина 1. Перші вибори після нападу 7 жовтня 2023 року
Це будуть перші парламентські вибори в Ізраїлі після вторгнення угруповання ХАМАС на територію країни 7 жовтня 2023 року та подальшої ізраїльської військової кампанії в секторі Гази. Відбуваються вони на тлі зростання насильства щодо палестинців на окупованому Західному березі річки Йордан. За даними ООН, від початку 2026 року там зафіксували понад дві тисячі нападів ізраїльських поселенців. Серед постраждалих — фермери та їхні родини, а серед пошкодженого майна — будинки й сільськогосподарські угіддя.
Попри те, що у жовтні 2025 року Ізраїль і ХАМАС домовились про припинення вогню, насильство триває, а сторони продовжують звинувачувати одна одну в порушенні перемир’я. Загалом із початку бойових дій, за даними підконтрольного ХАМАС Міністерства охорони здоровʼя Гази, в анклаві загинули понад 74 тисячі людей. В Ізраїлі ж із 7 жовтня 2023 року, за даними Національного страхового інституту, внаслідок нападів загинули 1029 цивільних. Ще 1318 представників ізраїльських сил безпеки загинули на різних фронтах, повідомило Міністерство оборони країни на початку жовтня 2026 року.
Як нагадує ізраїльський портал Ynet, роботу Кнесету нинішнього скликання визначали наслідки нападу 7 жовтня, кампанія за звільнення заручників і протести проти спроб уряду реформувати судову систему. Водночас вибори 27 жовтня стануть першими в країні з 1988 року, які відбудуться в запланований термін. 13 попередніх скликань Кнесету поспіль повний чотирирічний термін не відпрацювали.
Причина 2. Можливо, завершення епохи Нетаньягу
Чинний глава ізраїльського уряду, лідер партії «Лікуд» Беньямін Нетаньягу встановив кілька рекордів в історії ізраїльської політики. У 1996 році він став наймолодшим прем’єр-міністром країни у віці 46 років і водночас першим главою уряду, який народився після проголошення незалежності Ізраїлю. Відтоді Нетаньягу тричі очолював уряд і став рекордсменом за загальною тривалістю перебування на цій посаді.
Однак напередодні цьогорічних парламентських виборів Нетаньягу вдосталь критикують усередині країни. Зокрема, прем’єр-міністру дорікають, що досі не створено незалежної державної слідчої комісії для розслідування обставин нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року. Вона, зокрема, має визначити, чи мав Ізраїль вдосталь інформації, щоб попередити трагедію. Також від травня 2020 року щодо Нетаньягу триває судовий процес за звинуваченнями у хабарництві, шахрайстві та зловживанні довірою. Сам прем’єр провину заперечує.
Попри критику, підтримка блоку Нетаньягу залишається стійкою, пише The Jerusalem Post. Результати передвиборчих опитувань різняться, однак у більшості з них партія Нетаньягу «Лікуд» лише на кілька мандатів відстає від опозиційної партії «Яшар». Зокрема, за опитуванням 12-го телеканалу, «Яшар» могла б отримати 23 місця в Кнесеті, а «Лікуд» — 20. Подібні результати показало й опитування суспільного мовника Kan 11: 22 і 20 мандатів відповідно. Натомість опитування телеканалу C14 дало «Лікуду» 29 мандатів. Усі опитування відбулись у середині жовтня.
— Якби напад 7 жовтня єдиний визначав атмосферу перед виборами, Нетаньягу б не мав політичних перспектив. Але Ізраїль вів численні війни від Сирії та Лівану до Ємену й Ірану. Тому біль від подій 7 жовтня не усунув потреби в лідері, здатному протистояти загрозам із боку Ірану, хуситів і «Хезболли», — пояснює Суспільному рейтинги «Лікуд» експерт Центру близькосхідних досліджень ORSAM Гьокхан Бату.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Утім, вирішальне значення в ізраїльській парламентській системі має не кількість мандатів у певної партії, а те, чи зможе її лідер сформувати коаліцію з більшості у принаймні 61 депутат.
— За опитуваннями, сукупно опозиція випереджає блок Нетаньягу на 5-7 мандатів, — пояснює Бату — Але до порогу в 61 мандат їй досі бракує 2-3 місця. І це означає, що формування уряду залежатиме від підтримки арабських партій.
Теоретично опозиція може сформувати й уряд меншості за підтримки арабських партій. Зокрема, за словами експерта, представники альянсу переважно арабських політичних сил «Об’єднаний список» заявили про готовність підтримати спробу лідера «Яшару» Гаді Айзенкота сформувати такий уряд без Нетаньягу. Однак цей сценарій політично ризиковий:
— Спиратись на арабські партії означає втрачати прихильність правих виборців. Останнім часом проти цього союзу виступали й впливові опозиціонери. Тож це виглядає як політичний глухий кут, — підсумовує аналітик.
Причина 3. Майбутнє палестинських територій
Події 7 жовтня 2023 року — в центрі передвиборчих кампаній і Нетаньягу, і його опонентів. Опозиція називає чинний Кабінет міністрів «урядом різанини», який не попередив атаки ХАМАСу — тоді як сам Нетаньягу каже, що він очолив «війну спокути». При цьому теперішню ситуацію в Газі та потенційні мирні перемовини в передвиборчій кампанії майже не обговорюють, а в питанні контролю над територією опоненти сходяться.
Сам Нетаньягу наприкінці травня доручив Армії оборони Ізраїлю збільшити контроль над Газою до 70% її території, хоч це й суперечить умовам укладеного в жовтні минулого року перемирʼя. А в серпні прем’єр-міністр Ізраїлю відкинув запропонований США 15-пунктний мирний план, заявивши, що його країна не виводитиме війська до повного роззброєння ХАМАСу.
Лідер «Яшару» в цьому питанні солідарний з Нетаньягу. Також Гаді Айзенкот відкидає ідею створення палестинської держави й підтримує «зміцнення» ізраїльських поселень. При цьому, на відміну від нинішнього уряду, він виступає проти повної анексії Західного берега й окремих планів розширення поселень.
Інший впливовий політичний лідер, колишній прем’єр-міністр Ізраїлю та лідер альянсу «Разом» Нафталі Беннет, також проти створення палестинської держави. Партія Авігдора Лібермана «Наш дім Ізраїль» також підтримує розширення поселень і анексію всієї Зони C на Західному березі річки Йордан. Щодо Гази його партія хоче, щоб Ізраїль зберіг «свободу дій» та зрештою передав управління «узгодженій міжнародній організації».
Єдина серед неарабських політичних сил, яка виступає за врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту на основі принципу «двох держав для двох народів» — тобто за створення незалежної Палестинської держави — це партія «Демократи» на чолі з колишнім заступником начальника Генерального штабу ЦАХАЛу Яїром Голаном.
Гьокхан Бату вважає, що прихід опозиції до влади навряд чи призведе до кардинальних змін у політиці Ізраїлю щодо палестинців. Палестинський політичний аналітик Фарас Ягі іншої думки:
— Айзенкот та опозиція заявляли про намір покласти край терору поселенців на Західному березі, — каже він Суспільному. — Також вони планують дозволити 50–60 тисячам палестинців працювати на території Ізраїлю.
У разі збереження влади за Нетаньягу та його ультраправими союзниками Ягі побоюється виселення палестинців із Гази та Західного берега річки Йордан.
— Уже зараз вони обіцяють виборцям створити нове міністерство міграції, яке займатиметься переселенням палестинців із Гази за семирічним планом, а потім — із Західного берега. Саме цього я очікую після виборів, якщо переможе Нетаньягу, — пояснив аналітик.
Причина 4. Можуть змінитись взаємини Ізраїлю з Заходом
На початку липня британський аналітичний центр Chatham House писав про зростання суперечностей між Беньяміном Нетаньягу та президентом США Дональдом Трампом після початку війни з Іраном. За оцінкою аналітиків, Трамп прагне припинити бойовї дії, тоді як Нетаньягу виступає за збереження військового тиску на Іран і «Хезболлу» в Лівані.
У Chatham House зазначають, що передбачити вплив цих суперечностей на результати виборів складно. При цьому соцопитування на замовлення британського видання The Independent від 26 червня показало, що понад дві третини ізраїльтян вважають політику Трампа шкідливою для Ізраїлю.
Фарас Ягі наголосив на іншому аспекті американського впливу — ролі Вашингтона у виконанні мирного плану щодо Гази.
— Головна проблема зараз у Сполучених Штатах, а не в Ізраїлі, — вважає Ягі. — Американці фактично дають Нетаньягу зелене світло для його теперішньої політики в Газі. Вони залишають йому простір для проведення виборчої кампанії. Можливо, після виборів тиск з боку США зросте.
Причина 5. Можливі зміни в політиці щодо України
Від початку повномасштабного вторгнення Росії Ізраїль надає Україні переважно гуманітарну, медичну, технічну та дипломатичну підтримку, утримуючись від прямих постачань летальної зброї та систем ППО. У січні 2025-го тодішній посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що Ізраїль засуджує війну та підтримує Україну, але не хоче «порушувати контакти з Росією» через можливі серйозні наслідки для безпеки Ізраїлю.
Вже у березні цього року Володимир Зеленський заявив, що, на його думку, «Нетаньягу завжди хоче балансувати між Росією та Україною, навіть коли Росія допомагає Ірану». Водночас Зеленський зазначив, що Україна готова до діалогу та співпраці з Ізраїлем. За словами президента, така співпраця могла б принести вигоду обом сторонам: Україна потребує засобів ППО, натомість може дати Ізраїлю досвід і технічні можливості — зокрема, у протидії іранським безпілотникам.
Сам Нетаньягу ще в 2023 році в інтерв’ю The Jerusalem Post назвав дві причини, чому Ізраїль не постачає зброю Україні. Зокрема, він висловив побоювання, що передані Україні ізраїльські системи можуть потрапити до Росії, а звідти — до Ірану, який може використати отримані знання проти самого Ізраїлю. Крім того, за словами Нетаньягу, ізраїльські й російські літаки працювали поблизу в сирійському повітряному просторі, тому Ізраїль прагнув зберегти свободу військових операцій проти іранських сил.
Ізраїльська опозиція єдиного бачення політики щодо України не має. Лідер опозиційної партії «Єш Атід» Яїр Лапід, який іде на вибори в альянсі з Нафталі Беннетом, у вересні цього року в інтерв’ю проєкту Ulpan Politika заявив про ініціативу збільшити підтримку України.
— Якщо ми повернемося до влади, зробимо набагато більше, ніж робили тоді, — сказав Лапід. Під словом «тоді» він мав на увазі 2022 рік — період правління уряду Нафталі Беннета й самого Лапіда.
