Протягом минулого року глобальна середня температура вперше в історії спостережень перевищувала 1,5°C порівняно з доіндустріальним періодом, тож 2024 рік може стати найтеплішим роком за весь час спостережень.
Про це свідчать дані Європейської служби з питань зміни клімату Copernicus (C3S), передає Укрінформ.
У службі підтвердили, що 2024 рік буде найтеплішим роком за всю історію спостережень і першим календарним роком, коли середня температура на планеті перевищила поріг у 1,5°C, встановлений Паризькою кліматичною угодою.
«Це не означає, що Паризьку угоду було порушено, але це означає, що амбітні кліматичні дії є більш нагальними, ніж будь-коли», – сказала Саманта Берджесс, заступниця директора C3S.
Метою Паризької угоди є утримання підвищення глобальної температури у ХХІ столітті значно нижче 2°C порівняно із доіндустріальним рівнем і докладання зусиль для подальшого обмеження підвищення температури до 1,5°C. Ця мета стосується середнього довгострокового показника.
Як зазначається у повідомленні, листопад 2024 року став другим найтеплішим у світі, поступившись лише листопаду 2023 року, із середньою температурою 14,1°C. Це на 0,73°C вище за середню температуру цього місяця у період з 1991-го до 2020 років. Температура повітря у листопаді була на 1,62°C вищою, ніж середній доіндустріальний показник. Таким чином, листопад став 16-м за останні 17 місяців із глобальною середньою температурою приземного шару повітря вище 1,5°C порівняно з доіндустріальним рівнем.
Повідомляється також, що рівень морської криги навколо Антарктиди досяг найнижчого рівня за всю історію спостережень у листопаді минулого року.
Варто також додати, що за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, протягом 12 місяців поспіль (з липня 2023 року по червень 2024-го) середня глобальна температура Землі досягала або перевищувала 1,5°C порівняно з доіндустріальною. І до того ж у травні рівень вуглекислого газу в атмосфері досяг рекордного показника 426,90 ppm. Це найвищий рівень за мільйони років, і він продовжує зростати швидше, ніж будь-коли за часів існування людства, підкреслили у міністерстві.
«За таких темпів довготермінове потепління у 1,5°C буде досягнуто приблизно на початку 2030-х років», – йдеться у повідомленні.
У міністерстві також пояснюють, що дуже важливо втримати потепління хоча б на рівні 1,5°C. «У своїй спеціальній доповіді “Глобальне потепління на 1,5°C” (2018 р.) міжурядова група експертів зі зміни клімату детально описує наслідки перевищення порогових значень у 1,5° та 2° для організмів, екосистем, інфраструктури тощо. Наприклад, згідно з доповіддю, при підвищенні температури на 1,5°C до 6% комах, 8% рослин і 4% хребетних тварин втратять більш ніж половину свого кліматичного географічного ареалу, тобто території, де вони можуть вижити. При 2°C ці цифри стають значно вищими: до 18% комах, 16% рослин і 8% хребетних тварин», – зазначається у повідомленні.
У міністерстві наголошують, що вплив на екосистему океану та океанічні течії вже є дуже високим при потеплінні на 1,5°C: «Скажімо, може зникнути переважна більшість тропічних коралових рифів, змінюється напрям та температура течій. А при подальшому потеплінні до 2°C не тільки втрачається біорізноманіття та посилюються катаклізми на планеті, але й запустяться ланцюгові процеси (наприклад, океани почнуть віддавати накопичене тепло, вивільниться метан, який поки що “законсервований” у вічній мерзлоті), і потепління відбуватиметься надзвичайно швидкими темпами».
«Це лише кілька прикладів, що ілюструють важливість утримання глобального потепління якомога ближче до 1,5°C. До того ж чим повільніше відбуватиметься цей процес, тим більше маємо часу для адаптації й людей, і всього живого. Саме тому факт, що порогові значення порушуються так часто – дуже тривожний сигнал, і вимагає кардинальних рішень від людства», – підсумували у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів.
Як повідомляв Укрінформ, у 2024 році кліматична криза у світі спричинила додаткові шість тижнів небезпечно спекотних днів для пересічної людини.
