В Україні сформувалася субкультура людей, які уникають військового обов’язку, і суспільство не змогло вчасно відреагувати на її поширення. Це створює додаткові виклики в умовах російського інформаційного впливу. Про це заявив медіаексперт Олексій Ковжун під час панельної дискусії «Не зламатися: які можливі відповіді українського суспільства на когнітивний тиск Росії».
Дискусія відбулася 9 жовтня 2026 року в інформаційному агентстві «Укрінформ» у Києві. Захід організували Український безпековий клуб, ГО «Фонд сприяння демократії» та Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
Учасники зустрічі обговорили когнітивні та інформаційні виклики, російські маніпуляції й можливі способи збереження стійкості українського суспільства.
Субкультура з власною мовою та символікою
На думку Олексія Ковжуна, мобілізація стала одним із напрямків, у якому росія змогла скористатися внутрішніми проблемами України. Експерт вважає, що поступово сформувалося окреме середовище людей, які уникають участі в обороні держави та мають власні символи й характерну лексику.
«Історія з мобілізацією тому приклад, бо тут було пропущено багато м’ячів від росіян. Ми маємо перед собою створену, живу, вібруючу і вітальну субкультуру ухилянтів зі своїми футболками, зі своїм вокабуляром», – зазначив він.
За словами медіаексперта, про існування такого середовища свідчать не лише специфічні вислови, а й зовнішні ознаки — написи на одязі, патчі та автомобільні наліпки. Ковжун вважає, що цей процес мав би раніше привернути увагу державних інституцій і громадянського суспільства.
Він також наголосив, що проблему мобілізації варто розглядати ширше, ніж лише через адміністративні рішення. Вона пов’язана з суспільними настроями, ставленням до військового обов’язку та інформаційними впливами.
Чому важлива відповідальність кожного
Іншим важливим аспектом виступу стало питання суспільного патерналізму. Олексій Ковжун закликав звернути увагу на звичку перекладати відповідальність за спільні проблеми на державу замість активної участі в їх розв’язанні.
Як приклад він навів ОСББ. Якщо мешканці не долучаються до управління будинком, але очікують, що всі питання вирішуватимуть інші, спільнота втрачає здатність до самоорганізації. На думку експерта, подібна модель поведінки може проявлятися і на рівні держави.
Ковжун згадав також обговорення в одному з домових чатів, де мешканці намагалися з’ясувати місце перебування представників ТЦК. За його словами, дискусія швидко переросла у взаємні звинувачення та суперечки щодо патріотизму.
Цей приклад, на думку експерта, демонструє глибшу проблему: громадяни не завжди однаково розуміють власну відповідальність за спільне майбутнє, а суспільні суперечності ускладнюють конструктивну взаємодію.
Як не дозволити росії формувати суспільний порядок денний
Олексій Ковжун застеріг від реактивного підходу, коли медіа та суспільство лише відповідають на інформаційні приводи, не формуючи власної позиції. За таких умов росія може використовувати внутрішні конфлікти для посилення недовіри та розколу.
Експерт наголосив, що українцям необхідно навчитися самостійно визначати теми суспільного обговорення, окреслювати прийнятні межі та не дозволяти зовнішнім маніпуляціям диктувати порядок денний.
«Українське суспільство має навчитися не лише реагувати на інформаційні атаки, а й самостійно формувати порядок денний та визначати межі прийнятного», – підсумував медіаексперт.
Міцність суспільства залежить не лише від здатності протистояти інформаційним атакам, а й від готовності громадян брати відповідальність за спільні рішення. Розвиток самоорганізації та конструктивної взаємодії може допомогти Україні зменшити вплив російських маніпуляцій і посилити внутрішню стійкість.
