18 вересня у Києві, в умовах повномасштабної війни, відбулася конференція «Візія об’єднаної Європи: спільні оборона, дипломатія та геополітична суб’єктність». Її учасники говорили про те, як Європі відповісти на нові безпекові виклики та яку роль у цій системі має відігравати Україна.
Захід організували ГО «Пан’європейський союз України» та Пан’європейський Союз Австрії за сприяння Фонду Отто фон Габсбурга та за генеральної підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
Разом заради спільного майбутнього: делегати та спікери конференції «Візія об’єднаної Європи»
Серед основних тем — спільна оборона Європи, дипломатія, геополітична суб’єктність, когнітивна війна, defense-tech, енергетична й продовольча безпека та захист критичної інфраструктури.
Київ як символ європейської безпеки
Представник Фонду Ганнса Зайделя Беньямін Боббе наголосив, що місце проведення конференції саме по собі є символічним.
«Ми тут під землею, а на зовні – вороги, війна, боротьба за існування не лише України, але й Європи».
Беньямін Боббе, представник Фонду Ганнса Зайделя
За його словами, майбутнє європейського проєкту залежить від трьох складових: розширення європейського простору, економічної конкурентоспроможності та створення самостійного безпеково-оборонного каркасу.
Доктор історичних наук, професор та президент ГО Пан’європейський Союз України Ігор Жалоба наголосив, що пан’європейський рух історично розглядав росію як загрозу європейській безпеці.
Ігор Жалоба, доктор історичних наук, професор та президент ГО Пан’європейський Союз України
«Україна — це частина Європи».
Він нагадав, що ще у маніфесті Куденгове-Калергі 1923 року йшлося про небезпеку, яку становила росія для Європи.
Інформаційна війна: спростування вже недостатньо
Голова Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин зосередив увагу на російських когнітивних операціях.
Ярослав Юрчишин, голова Комітету ВРУ з питань свободи слова
Він зазначив, що постійне спростування російських фейків може бути недостатнім і навіть контрпродуктивним.
«Якщо ви починаєте боротися з фейком, ви продовжуєте його життя».
Ярослав Юрчишин запропонував створити платформу на рівні Європейського Союзу із залученням України, Норвегії та Великої Британії для координації протидії спільним загрозам.
Окремо він порушив питання майбутнього росії та необхідності підтримки національно-визвольних рухів поневолених кремлем народів.
«Table dominance» і нові форми війни
Громадський діяч та співзасновник Громадянської платформи «Нова Країна» Валерій Пекар розглянув інформаційне протистояння крізь поняття cognitive superiority.
Валерій Пекар, громадський діяч та співзасновник Громадянської платформи «Нова Країна»
На його думку, завдання демократій полягає не лише у спростуванні пропаганди, а у формуванні стійкого до маніпуляцій суспільства.
Окремо він пояснив концепцію «table dominance» — стратегію постійного підвищення ставок, яку застосовує кремль для психологічного тиску на противників.
Валерій Пекар також застеріг від так званої «лімінальної війни», яка може проявлятися не у вигляді класичного вторгнення, а через комплекс гібридних атак — кібератаки, удари дронів під хибним прапором, атаки на енергетичну інфраструктуру та штучні міграційні кризи.
«Оборонна демократія» як відповідь
Керівник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко запропонував перейти від пасивної моделі оборони до активної стратегії.
«росія на державному телебаченні погрожує Європі. А ми говоримо лише про захист».
Юрій Гончаренко, керівник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA
На його думку, Європі потрібна наступальна стратегія, яка передбачатиме не лише захист від загроз, а й чітке розуміння того, якою має бути перемога.
Юрій Гончаренко також представив концепцію оборонної демократії:
«Це коли все суспільство залучене до справи оборони, як може і де може».
Йдеться про залучення громадян до оборонної сфери залежно від їхніх можливостей та професійних компетенцій.
росія консолідується — Європа має посилювати інституції
Доктор історичних наук, професор та президент ГО Пан’європейський Союз України Ігор Жалоба наголосив, що російське суспільство за роки війни консолідувалося навколо пропагандистської тези про протистояння із Заходом.
«росія консолідувалася в цій війні. І не на нашу користь».
Спікери заходу: Ігор Жалоба, Юрій Гончаренко, Галина Янченко
Водночас він наголосив, що Україні необхідні професійні, відповідальні та суб’єктні державні інституції. Саме вони, за його словами, мають забезпечувати розвиток ЗСУ та ВПК.
Що запропонували учасники
У межах конференції прозвучали такі пропозиції:
створити Міждержавну когнітивну платформу за участю України, ЄС, Великої Британії та Норвегії;
перейти до наступального стратегічного наративу;
розвивати оборонну демократію;
посилити професіоналізацію державного управління;
відновити відкриті конкурси на державній службі;
підвищити відповідальність державних інституцій за рішення у сфері безпеки.
Дискусія у київському укритті засвідчила: європейська безпека потребує не лише збільшення оборонних спроможностей, а й зміни самого підходу до протидії загрозам. Україна, яка вже має практичний досвід протистояння російській агресії, дедалі активніше бере участь у формуванні бачення майбутньої європейської безпеки.
