В Україні від мобілізації заброньовано понад 6,5 тисячі священнослужителів. Водночас скористатися таким правом можуть не всі релігійні організації. Про умови надання бронювання та критерії визначення церков як критично важливих для держави розповів голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський під час презентації результатів всеукраїнського дослідження «Оцінка релігійної ситуації в Україні», яка відбулася 3 червня у столиці.
За словами Єленського, в умовах повномасштабної війни релігійні організації виконують значний обсяг гуманітарної та соціальної роботи. Вони підтримують військовослужбовців і цивільне населення, допомагають внутрішньо переміщеним особам, працюють із жителями прифронтових регіонів та сприяють зміцненню суспільної стійкості. Саме тому частина таких організацій була включена до переліку критично важливих.
Для отримання відповідного статусу необхідно відповідати визначеним вимогам. Серед них: офіційна державна реєстрація, наявність чинного статуту, перебування у реєстрі неприбуткових організацій, належне ведення податкової звітності та відсутність зв’язків із релігійними структурами, діяльність яких заборонена в Україні.
Як зазначив посадовець, сьогодні в Україні діє близько 35 тисяч релігійних організацій. Із них трохи більше 10 тисяч отримали статус критично важливих. Саме представники цих організацій можуть претендувати на бронювання від мобілізації. Наразі відстрочку вже оформили приблизно 6,5 тисячі священнослужителів різних конфесій.
Під час заходу також представили результати соціологічного дослідження щодо ставлення українців до мобілізації духовенства. Згідно з опитуванням, чверть респондентів вважає, що священнослужителі мають проходити військову службу на загальних підставах. Водночас 44% опитаних підтримують можливість винятків для представників духовенства та вважають, що в армії вони мають виконувати переважно небойові функції.
Окремо журналісти порушили питання щодо можливості бронювання священнослужителів Української православної церкви, яка зберігає зв’язок із Московським патріархатом. За словами Єленського, такі релігійні структури не включені до переліку критично важливих, тому не можуть скористатися механізмом бронювання. Він також повідомив, що спроби оскаржити це рішення в судах результату не дали.
Питання бронювання духовенства продовжує викликати дискусії в суспільстві. Одні громадяни вважають, що під час війни не повинно бути винятків, інші наголошують на важливій ролі священників у підтримці військових, переселенців та цивільного населення. У державі звертають увагу, що сотні священнослужителів нині служать капеланами у Силах оборони України, а тисячі інших займаються волонтерською, гуманітарною та душпастирською діяльністю.
Експерти зазначають, що в умовах війни роль релігійних організацій значно ширша за традиційне духовне служіння. Для багатьох українців церква залишається осередком підтримки, згуртованості та моральної опори, тому питання бронювання священнослужителів розглядається не лише через призму мобілізаційних потреб, а й з урахуванням суспільної важливості їхньої діяльності.
