13 серпня 2026 року в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» відбулася публічна дискусія «Зима близько: чи готові держава та суспільство?», організована Українським безпековим клубом у партнерстві з «Громадсько-військовим рухом» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні. У заході взяв участь Віталій Мірошниченко, координатор ГВР та керівник проєкту «Зима. Місто вистоїть» на Полтавщині.
Готуватися потрібно до тривалих відключень
За словами Мірошниченка, зима 2026/2027 років може стати найскладнішою від початку повномасштабної війни через системні пошкодження енергетичної та комунальної інфраструктури.
«Напевно, з початку повномасштабного вторгнення зима цього року буде найбільш важкою. Власне, про це йдуть заяви і Міненерго, де офіційно анонсовано цю зиму як найважчу та найжорсткішу за весь період війни, що буде супроводжуватися тривалими системними відключеннями», – заявив координатор ГВР.
Водночас готовність міст залишається нерівномірною. Київ, за його оцінкою, готовий більш ніж на 50%, тоді як готовність інших великих міст може становити щонайбільше 20%. Серед причин – нестача державного та місцевого фінансування.
Окремим ризиком Мірошниченко назвав висотну забудову, оскільки робота насосів, водо- і теплопостачання залежить від електроенергії.
«Головний аспект – це висотна забудова. Це підкачка води для 9-поверхівок і вище, це теплоенергозабезпечення, тепло і світло», – пояснив він.
23 міста перевірять на зимову стійкість
Проєкт «Зима. Місто вистоїть.» передбачає незалежний аудит 23 міст, формування індексу зимової стійкості, практичну допомогу та створення «бригад єдності».
До переліку входять Київ, Чернігів, Суми, Харків, Дніпро, Одеса, Запоріжжя, Кривий Ріг, Полтава, Житомир, Черкаси, Рівне, Хмельницький, Луцьк, Львів, Тернопіль, Ужгород, Чернівці та Івано-Франківськ. Для Херсона через безпекову ситуацію передбачено окремий формат роботи.
Готовність оцінюватимуть за 13 доменами, серед яких енергоживлення, теплопостачання, водопостачання, резерви пального, зв’язок, медицина, кризове управління та висотна забудова.
Передбачено чотири рівні готовності: 85–100% – «Місто вистоїть», 65–84% – стійке, але є ризики, 40–64% – вразливе, 0–39% – критичний рівень.
«Середня оцінка може обманювати. Якщо, наприклад, у місті енергетика 90%, медицина 80%, але вода 30%, то місто фактично беззахисне», – наголосив Мірошниченко.
Паливо – ще один критичний ризик
Окремо координатор ГВР звернув увагу на російські удари по паливній інфраструктурі, які можуть ускладнити роботу комунальних служб.
«Я думаю, що це стовідсотково виллється у кризу роботи саме комунальників. Це те, що ворог починає активно бити по паливній системі», – сказав він.
За його словами, складна ситуація спостерігається у Харківській, Сумській, Запорізькій та Херсонській областях, а останнім часом атаки посилилися і на Полтавщині. Мірошниченко згадав Опішнянську та Котелевську територіальні громади, а також трасу Київ–Харків, де від селища Чутове до Харкова фактично не залишилося АЗС.
Дефіцит пального, за його словами, може безпосередньо вплинути на прибирання снігу, вивезення сміття, роботу аварійних бригад та інших комунальних служб.
Головне – реальна готовність
Проєкт передбачає не лише оцінювання, а й польовий моніторинг, стрес-тестування, рекомендації громадам та практичну допомогу. Окремим напрямом стануть мобільні «бригади єдності».
«Наша мета – щоб кожна громада чітко володіла відповідями на 8 ключових питань: живлення, тепло, вода, укриття, кризова координація, прийом ВПО, безперебійний зв’язок і автономія медицини», – підсумував Віталій Мірошниченко.
Таким чином, громади мають перейти від формальної звітності до практичної перевірки готовності та заздалегідь усунути критичні слабкі місця.
