27 серпня в Києві Український безпековий клуб провів нульову, установчу сесію Національного форсайту «Візія української перемоги 2035». Учасники — військові, історики, економісти, соціологи, психологи та представники громадянського суспільства — обговорили, якою має бути Україна в умовах тривалої війни та після її завершення.
Засідання відбулося у форматі мозкового штурму в залі-укритті. Ініціативу підтримав Фонд Ганса Зайделя, а рамку дискусії сформував керівник дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко.
Голова УБК Юрій Міндюк наголосив, що перша зустріч має стати майданчиком для формування проблематики, а не пошуку швидких відповідей.
Україні потрібна цілісна стратегія
Однією з головних тез дискусії стало твердження, що Україна не має дефіциту стратегій, однак не має цілісної відповіді на питання, куди саме рухається держава.
«Бо в Україні, очевидно, немає проблем зі стратегіями. Їх дуже-дуже багато, з іншої сторони — цілісної стратегії, яка дає відповідь на ключові питання, її немає. Питання “куди ми рухаємося?” теж немає», — зазначив Юрій Гончаренко.
Учасники запропонували розвивати демократію національної стійкості — модель, у якій громадянин не є пасивним отримувачем державних послуг, а бере участь у захисті країни.
Формула цього підходу — «служи або допомагай тим, хто служить».
Ротація замість невизначеності
Однією з найбільш гострих тем стала мобілізація. Учасники констатували, що для значної частини суспільства служба асоціюється з відсутністю прогнозованого терміну повернення.
Тому запропоновано запровадити гарантовану ротацію через 18–24 місяці з прозорою черговістю.
«Ротаційна модель — це якраз місток між потребами фронту і життям тилу», — наголосив Юрій Гончаренко, пояснюючи, що визначені правила можуть зменшити страх перед мобілізацією.
Паралельно учасники запропонували замінити вуличні затримання інституційними механізмами — автоматичними обмеженнями через банки, «Дію» та майнові реєстри.
Громадянська нація та нові лінії напруги
За даними групи «Рейтинг», понад 90% українців мають громадянську самоідентифікацію. Її основою названо цінності свободи, розмежування з ворогом та віру в майбутнє.
Проте війна створює нові суперечності — між фронтом і тилом, Україною та українцями за кордоном, а також між різними мовними й культурними групами.
Учасники наголосили на необхідності зберігати українську мову як консолідуючий фактор, водночас не допускаючи дискримінації російськомовних військовослужбовців.
Окреме застереження стосувалося спокуси створити міф про винятковість «української душі» за аналогією з імперськими міфами росії.
Перемога має мати чітке визначення
Учасники форсайту запропонували розділяти перемогу-мінімум і перемогу-максимум.
Перша — це воєнна нейтралізація росії, збереження суверенітету України, українського народу та людиноцентричної демократії.
Друга передбачає відновлення кордонів 1991 року, міжнародний трибунал, репарації, повернення українських дітей та деколонізацію росії.
Водночас наголошувалося, що офіційна риторика дедалі частіше замінює слово «перемога» поняттями «завершення війни» та «справедливий мир».
Якою має бути держава після війни
Серед запропонованих рішень — перехід від politics до policy, тобто від політичних суперечок до конкретних державних політик.
Йдеться про формування Grand Strategy на 100–150 років, яка охоплюватиме безпеку, оборону, освіту та демографію.
Також прозвучали пропозиції щодо заборони трудової міграції з третіх країн як державної стратегії, збереження власного людського капіталу та поступового запровадження військового цензу для публічної служби.
Водночас цей ценз пропонується вводити обережно через 40–70% вакантності державної служби.
Національний форсайт «Візія української перемоги 2035» має перетворити дискусію про майбутнє України на систему конкретних рішень. Йдеться не про повернення до довоєнної моделі, а про створення суспільства постійної готовності, де демократія поєднується з відповідальністю, а безпека — з повагою до людської гідності.
Наступним кроком має стати напрацювання вимірюваних політик, зокрема законодавчої моделі ротації, та їхнє представлення суспільству під час наступних сесій форсайту.
