Війна змінила релігійні настрої: українці підтримують обмеження для структур, пов’язаних із Росією

Результати нових соціологічних досліджень свідчать про помітні зміни у ставленні українців до релігійних організацій в умовах повномасштабної війни. Йдеться не про боротьбу з релігією чи обмеження свободи віросповідання, а про прагнення суспільства мінімізувати вплив структур, які мають зв’язки з Російською православною церквою. УПЦ МП та РПЦ дедалі частіше сприймаються громадянами не лише як релігійні інституції, а й як потенційний інструмент впливу держави-агресора.

Соціологія: суспільство потребує дистанціювання від РПЦ

Опитування Соціологічної групи «Рейтинг», проведене 4–9 травня 2026 року серед двох тисяч респондентів, показало, що українці загалом зберігають толерантне ставлення до представників різних конфесій. Водночас переважна більшість громадян вважає необхідним посилення контролю над релігійними структурами, які можуть становити ризик для національної безпеки.

Зокрема:

  • 79% респондентів підтримують державне регулювання діяльності релігійних організацій у разі загрози національним інтересам;
  • 80% виступають за повне розірвання зв’язків УПЦ із Московським патріархатом;
  • 62% підтримують законодавчу заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних із Росією;
  • 57% схвалюють припинення діяльності УПЦ під керівництвом митрополита Онуфрія, а 67% підтримують запровадження щодо нього санкцій.

Завідувач Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, доктор філософських наук Олександр Саган зазначає, що результати дослідження вкотре підтверджують стійкий суспільний запит на дистанціювання від структур, пов’язаних із Москвою. За його словами, подібні тенденції фіксували також інші провідні соціологічні центри України протягом останніх років.

ПЦУ та Епіфаній: найвищий кредит довіри на тлі краху проросійської пропаганди

Опитування також демонструє суттєві зміни в релігійній самоідентифікації громадян. Найвищим рівнем суспільної довіри серед духовних лідерів користується предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній. Йому довіряють 47% опитаних.

Водночас глава Російської православної церкви патріарх Кирило має лише 3% підтримки серед українців, що є найнижчим показником серед усіх згаданих релігійних діячів.

Соціологи також зафіксували, що:

  • 22% громадян ідентифікують себе з Православною церквою України;
  • лише 10% продовжують відносити себе до УПЦ МП;
  • 60% позитивно оцінюють створення єдиної помісної української церкви;
  • 54% підтримують ідею об’єднання ПЦУ та УПЦ.

Олександр Саган звертає увагу, що хоча за офіційними даними кількість громад ПЦУ та УПЦ МП залишається співставною, реальна підтримка останньої продовжує зменшуватися. На його думку, це свідчить про поступову втрату впливу проросійських наративів навіть серед частини прихожан УПЦ МП.

За словами експерта, про це свідчать і додаткові показники:

  • суттєво зменшилася кількість прихильників УПЦ МП, які негативно ставляться до ПЦУ;
  • понад 70% вірян УПЦ МП позитивно оцінюють Європейський Союз;
  • більше половини підтримують вступ України до НАТО;
  • понад 50% позитивно ставляться до розпаду СРСР, який є одним із ключових символів ідеології «русского міра».

Юридичний та оперативний вимір: від проповідей до коригування ракетами

Паралельно з суспільними змінами триває і правова оцінка діяльності структур, пов’язаних із Російською православною церквою. Закон України №3894-IX визначає РПЦ як інструмент ідеологічного впливу держави-агресора. Подібну позицію раніше висловила й Парламентська асамблея Ради Європи, яка у своїй резолюції зазначила, що керівництво Московського патріархату підтримує російську агресію проти України.

Попри заяви керівництва УПЦ про нібито відокремлення від Москви після змін до статуту у 2022 році, проведена Державною службою України з етнополітики та свободи совісті експертиза дійшла висновку, що фактичний зв’язок із РПЦ зберігається. Саме тому у серпні 2025 року Київську митрополію УПЦ офіційно визнали афілійованою із забороненою іноземною релігійною організацією.

Окрему увагу правоохоронці приділяють питанням національної безпеки. За даними СБУ, від початку повномасштабного вторгнення відкрито 208 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ МП, яких підозрюють у діяльності на користь держави-агресора. Серед фігурантів справ — 27 представників вищого духовенства. Підозри отримали 78 осіб, а 40 священнослужителів, серед яких четверо архієреїв, уже засуджені.

За інформацією спецслужби, окремі представники духовенства були залучені до співпраці з російськими спецслужбами — від поширення проросійських наративів до збору інформації та сприяння ворожій діяльності.

На тлі війни українське суспільство дедалі чіткіше розмежовує право людини на свободу віросповідання та питання державної безпеки. Експерти наголошують: віруючі громадяни не повинні ставати об’єктом упередженого ставлення, однак жодна організація не може розраховувати на особливий статус чи недоторканність, якщо її діяльність пов’язана з інтересами держави-агресора.