Для успішного переходу на українську недостатньо лише вимагати від людей зміни мовної поведінки. Необхідно враховувати стрес, автоматизовані звички та вплив інформаційного середовища. На цьому наголосив соціальний психолог Олег Покальчук під час дискусії Українського безпекового клубу.
Чому змінювати мовну звичку складно
29 вересня 2026 року Український безпековий клуб провів експертну дискусію «Мова як фактор національної безпеки: фундаментальний елемент національної ідентичності».
Організаторами заходу стали ГО «Український безпековий клуб» та ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя.
Окремо учасники обговорили психологію переходу на українську. Соціальний психолог Олег Покальчук зазначив, що дорослій людині для зміни усталеної мовної практики доводиться докладати свідомих зусиль.
Особливо складним цей процес може бути в умовах тривалого стресу. Війна, економічна нестабільність і постійна тривога впливають на когнітивний ресурс людини та можуть підштовхувати її до автоматизованої поведінки.
«Енергозбереження» як реакція на стрес
За словами Олега Покальчука, під час стресу мозок прагне зменшити кількість зусиль, необхідних для виконання повсякденних дій. Саме тому людина може повертатися до мовних моделей, які засвоїла раніше.
«Голова включає такий режим, як у смартфоні енергозбереження. У нас редукуються функції префронтальної кори, які відповідають за так зване критичне мислення, за мораль і етику, і лишаються емоції. Тобто момент здетиніння поведінкових і мовленнєвих паттернів, він економить людині її зусилля… бо всяке зусилля – це енергія», — пояснив Олег Покальчук.
Таким чином, навіть щире бажання перейти на українську не завжди означає, що людина одразу позбудеться старих мовних автоматизмів.
«Чим примітивніший комунікат, тим краще він заходить»
Ще одним важливим фактором Олег Покальчук назвав контент, який споживає аудиторія, особливо молодь.
За його словами, російський маскультурний продукт часто використовує прості й динамічні форми комунікації. Це полегшує його сприйняття та дозволяє швидше залучати увагу.
Психолог вважає, що українському інформаційному та культурному продукту необхідно враховувати ці особливості. Лише протиставляти російському контенту складні академічні матеріали, на його думку, недостатньо.
«Чим примітивніший комунікат російською мовою, тим краще він заходить в масову свідомість… Якщо ви хочете, щоб вас зрозуміли, ви повинні говорити тими мовними конструкціями, якими говорить ваш об’єкт впливу», — зазначив соціальний психолог.
Українська має бути звичною в усіх сферах
На думку Олега Покальчука, сучасна стратегія популяризації української мови має виходити за межі законодавчого регулювання.
Важливо забезпечувати її постійну присутність у:
- системі освіти;
- культурі;
- медіа;
- бізнесі;
- повсякденному спілкуванні.
Чим частіше людина використовує українську в різних життєвих ситуаціях, тим природнішою та автоматизованішою може ставати ця мовна модель.
Мовний перехід тісно пов’язаний не лише з політикою чи законодавством, а й із психологією, звичками та інформаційним середовищем. Водночас здатність українського контенту бути зрозумілим, доступним і конкурентним за увагу аудиторії може стати важливим фактором зміцнення української мови, національної ідентичності та інформаційної безпеки.
