В Ірані дедалі частіше звучать заклики відмовитися від багаторічної обіцянки не розробляти ядерну зброю. Те, що раніше було позицією окремих прихильників жорсткої лінії, перетворюється на одну з центральних тем суспільних і політичних дискусій на тлі загрози відновлення бойових дій зі США та Ізраїлем.
Як пише OBOZ.UA, заклики переглянути ядерну доктрину лунають не лише на вуличних мітингах, а й під час п’ятничних молитов у різних регіонах країни.
Від релігійних проповідей до національних дебатів
Керівник п’ятничної молитви в місті Кухдашті Алі Сепахванд заявив про необхідність створення ядерної зброї «для рішучої боротьби з Америкою».
У Тегерані духовний лідер Мохаммад Джавад Хадж Алі Акбарі назвав перегляд ядерної доктрини «національною вимогою». Представник керівництва Ірану з питань національної безпеки Мохсен Резаї також підтвердив в ефірі державного телебачення, що іранські лідери обговорюють, чи варто зберігати довоєнну політику в разі нової ескалації.
За оцінками експертів, позиція прихильників виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї поступово набуває більшої підтримки.
Крах стратегії стримування
Протягом десятиліть офіційний Тегеран посилався на релігійний указ верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, який забороняв розробку та використання ядерної зброї.
Стратегія іранського керівництва полягала в збереженні невизначеності: країна демонструвала ядерний потенціал як засіб стримування противників, але не переходила до створення атомної бомби.
Однак ця тактика не запобігла воєнним конфліктам, що розпочалися в червні 2025 року. Унаслідок бойових дій іранська інфраструктура зазнала серйозних пошкоджень, частина вищого керівництва загинула, зокрема аятола Алі Хаменеї.
Аналітики зазначають, що Іран опинився в ситуації, коли зазнав наслідків протистояння через свій ядерний потенціал, але не мав готової ядерної зброї. Це посилило відчуття незахищеності перед США та Ізраїлем.
Ядерна зброя як дипломатичний важіль
Частина експертів вважає, що публічні дискусії про створення ядерної зброї можуть бути розрахованою стратегією Тегерана для посилення своїх позицій на переговорах. Поява цієї теми на тлі посередницьких зусиль Катару може бути сигналом для Вашингтона.
Додатковим аргументом для прихильників ядерного озброєння стали заяви президента США Дональда Трампа, який натякав, що ставлення до Ірану було б іншим, якби країна мала ядерні боєголовки.
Водночас іранські реформатори, зокрема президент Масуд Пезешкіан і колишній президент Хасан Рухані, продовжують виступати за мирний характер ядерної програми.
Колишній іранський дипломат Курош Ахмаді попередив, що відмова від мирної ядерної доктрини ще до фактичного створення бомби може лише збільшити ризик негайного військового удару по країні.
На думку аналітиків, військовий тиск з боку США та Ізраїлю, спрямований на недопущення появи іранської ядерної зброї, може мати протилежний ефект — посилювати позиції тих, хто вважає її створення необхідним для захисту країни.
