До початку опалювального сезону залишаються лічені місяці, а Україна готується до нього в умовах війни, постійних атак на енергетичну та комунальну інфраструктуру і зростання дефіциту ресурсів. Чи зможуть міста, селища та окремі будинки пережити тривалі блекаути, перебої з теплом, водою та пальним — це питання 13 серпня обговорили учасники публічної дискусії «Зима близько: чи готові держава та суспільство?» в «Інтерфакс-Україна».
Захід об’єднав експертів і фахівців із міського управління, енергетики, ЖКГ та громадського сектору. Дискусію організували Український безпековий клуб у партнерстві з «Громадсько-військовим рухом» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
Готуватися потрібно до найгіршого сценарію
Попри відмінності в оцінках учасників, у головному вони були одностайними: розраховувати на сприятливий перебіг цієї зими не можна. Підготовка має одночасно відбуватися на рівні держави, територіальних громад, підприємств і навіть окремих багатоквартирних будинків.
Модератор дискусії, керівник дослідницько-аналітичної групи «InfoLight.UA» Юрій Гончаренко, наголосив на необхідності планувати дії саме з урахуванням найскладніших сценаріїв.
Він також акцентував на важливості превентивного розвінчання міфів та чесного діалогу з населенням щодо реального стану підготовки. На думку експерта, інформаційна стійкість є невід’ємною складовою загальної міської безпеки.
Якщо влада не пояснюватиме людям реальний стан справ, інформаційний вакуум швидко заповнюватимуть чутки та ворожа пропаганда. Тому комунікація з населенням має бути такою ж важливою складовою підготовки, як генератори, запаси пального чи альтернативні джерела тепла.
Громадам доведеться діяти в умовах тривалих криз
Голова «Громадсько-військового руху» (ГВР) Олексій Івашин наголосив, що часу для підготовки залишається небагато. Росія, за його словами, продовжить завдавати ударів по критичній інфраструктурі, тому громади повинні бути готовими не лише до окремих аварій, а й до тривалого порушення роботи критичних служб.
«Ми розуміємо, що наступні осінь, зима, весна будуть дуже складними для України. Росія продовжуватиме атакувати інфраструктуру енергетичну, газову, інфраструктуру газову, комунальну. інфраструктуру комунальну. Ключове питання, на його думку, полягає в тому, чи здатна кожна громада діяти як єдиний організм? Йдеться про координацію комунальників, рятувальників, волонтерів, місцевої влади та мешканців» – зазначає Івашин.
Саме для посилення такої взаємодії розгортається проєкт «Зима. Місто вистоїть», який має об’єднати фахівців із тепло- і водопостачання, цивільного захисту та інформаційної безпеки.
Координатор ГВР та керівник проєкту «Зима. Місто вистоїть» на Полтавщині Віталій Мірошниченко звернув увагу на суттєву різницю в рівні готовності різних громад. За його оцінкою, столиця підготовлена значно краще, тоді як великі міста та обласні центри можуть мати менший запас міцності.
«Напевно, що спочатку повномасштабного вторгнення зима цього року буде найбільш важкою. Власне, про це стверджують заяви і Міненерго, де офіційно анонсовано зиму цю як найважчу та найжорсткішу за весь період війни, щоб буде супроводжуватися тривалими системними відключеннями», – говорить Мірошниченко.
Особливу загрозу експерт бачить для прифронтових територій, де російські війська почали активніше атакувати паливну інфраструктуру. Це може ускладнити роботу комунальної техніки, аварійних служб та генераторів.
«Я думаю, що це стовідсотково виллється у кризу роботи саме комунальників» – застерігає Мірошниченко.
Тому громадам Полтавської, Харківської та Сумської областей необхідно завчасно формувати розосереджені запаси пального.
Підготовка має починатися з кожного будинку
Експерт із житлово-комунального господарства та роботи ОСББ Андрій Саук закликав перенести частину уваги з державного та муніципального рівнів безпосередньо на мешканців багатоквартирних будинків.
Він зазначив, що українська комунальна сфера роками фінансувалася за залишковим принципом, а значна частина проблем вирішувалася вже після виникнення аварій. Водночас відкрито демонструвати всі слабкі місця критичної інфраструктури також небезпечно.
«Якщо запровадити оцей аналіз ситуації і комунікувати його з людьми, то дуже важливо не переступити ту лінію, де ми станемо допомагати ворогу дізнаватись про наші проблемні місця, щоб ворог не почав туди ще більше бити», – говорить Саук.
Водночас експерт наголосив, що мешканці не повинні очікувати, що всі проблеми замість них вирішать держава чи місцева влада. Одним із найпрактичніших інструментів він назвав самоорганізацію співвласників.
«Об’єднайтеся, наведіть лад в своїх будинках, перевірте комунікації, бо найкраще за вас ніхто цього не зробить. Тому що це ваші комунікації, ви там живете, і це важливо в першу чергу, для вас. Тому дуже важливо про це не забувати, що найкраще ми можемо вистояти, якщо будемо об’єднаними», – закликає Саук.
Окремо Андрій Саук звернув увагу на співпрацю громад із міжнародними донорами. За його словами, громади нерідко очікують повного фінансування проєктів, хоча донорські програми зазвичай передбачають і власний внесок.
Людей для роботи критичної інфраструктури також бракує
Перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко порушив проблему дефіциту фахівців. Передусім ідеться про працівників теплоенерго та водоканалів, без яких навіть підготовлена інфраструктура не зможе стабільно функціонувати.
На його думку, нормативний дисбаланс потрібно терміново усувати. Окремою проблемою залишається бюрократія. За словами Москаленка, постанова Кабміну №1512 може затягувати коригування інфраструктурних проєктів на місяці.
Виконуюча обов’язки міського голови Полтави Катерина Ямщикова розповіла про рішення, які місто вже впроваджує. Оскільки Полтава не має власної генерації, для міста особливо важливими є альтернативні джерела живлення насосних станцій та інших критичних об’єктів.
Місто виділило 159 млн грн на гостроаварійні колектори та перепідключення насосних станцій водоканалу. Окремий напрям — використання газових генераторів, які можуть підключатися безпосередньо до газової мережі.
Ще один виклик для Полтави — використання шкіл як укриттів і пунктів незламності. Перетворення навчальних закладів на великі цілодобові пункти незламності може поставити під загрозу офлайн-навчання дітей. Тому місто спрямувало кошти на автономність освітніх закладів.
«Вже тестові понад 18 мільйонів ми передали для того, щоб кожен заклад освіти міг відповідно до своїх технічних особливостей облаштувати мережу стійкості», – розповідає Ямщикова.
Прифронтові громади потребують окремих рішень
Секретар Лозівської міської ради Юрій Кушнір представив ситуацію громади, яка розташована приблизно за 80 кілометрів від лінії фронту. Лозова регулярно стикається з ударами по транспортній та енергетичній інфраструктурі, тоді як комунальні підприємства одночасно відчувають значний фінансовий тиск.
«У теплопостачальних підприємствах залишається мізерні кошти на якісну підготовку до опалювального сезону», – говорить Кушнір.
Для Лозової важливе значення має і статус транзитного центру для переселенців. Через громаду пройшли понад 51 тисяча ВПО, однак статус такого центру на державному рівні досі не визначений.
«Але на сьогоднішній день не визначено на державному рівні статус цього транзитного центру. Оскільки якщо завтра міжнародні організації скажуть, що наша програма закінчена, вони встають і йдуть, то ми не розуміємо, яким людським і фінансовим ресурсом буде цей об’єкт утримуватись», – застерігає Кушнір.
Питання не лише у кількості коштів
Депутат Черкаської міської ради Сергій Шмиголь запропонував подивитися на проблему з іншого боку — не лише через нестачу коштів, а й через ефективність їхнього використання.
Громадський активіст навів приклади, коли бюджетні ресурси використовуються нераціонально, а також звернув увагу на стан донорських генераторів, які тривалий час не використовувалися за призначенням.
«Тобто, якщо говорять, що немає коштів, то, вочевидь, питання не в коштах», – говорить Шмиголь.
Енергетичний експерт Андріян Прокіп оцінює ситуацію дещо оптимістичніше, хоча також визнає високий рівень ризику. За його словами, Україна фактично вичерпала резерви гнучкості енергосистеми, але водночас щороку стає більш підготовленою до воєнних загроз завдяки розвитку розподіленої генерації та захисту об’єктів.
Експерт також застеріг від простих рішень, зокрема масового переходу міст на дрова, оскільки для сучасної багатоповерхової забудови це технічно нереалістично.
«У мене питання, а де ті дрова палити? ну, в місті, уявіть собі, на Лівому березі, на Дарниці цей мурашник 25-ти-поверхових будинків. і, Ну, що робити з цими дровами?», – запитує Прокіп.
За його словами, ключовими напрямами мають залишатися розподілена генерація, захист ТЕЦ та розвиток ППО.
Сільські громади не зможуть прийняти всіх евакуйованих
Окремо учасники обговорили роль малих та сільських громад. Заступник голови Ромаданівської ТГ Полтавської області Олег Хижа наголосив, що невеликі громади мають значно менше фінансових можливостей, ніж великі міста.
Водночас він застеріг від припущення, що села зможуть у разі масштабної інфраструктурної кризи масово прийняти мешканців великих міст.
«Я хочу сказати при всій позитивній ноті, щоб населення зрозуміло, що село це не панацея, воно всіх не обігріє, всіх не врятує», – застерігає Хижа.
На його думку, держава та міжнародні донори мають окремо підтримувати малі громади, які водночас можуть стати важливим резервом країни під час масштабних міських аварій.
Головний виклик — системність
Дискусія в «Інтерфакс-Україна» продемонструвала, що готовність до майбутнього опалювального сезону визначатиметься не лише кількістю генераторів, запасами газу чи станом електромереж. Ключовим питанням залишається спроможність держави, громад, підприємств і громадян діяти як єдина система в умовах тривалих криз.
Учасники дискусії назвали серед головних пріоритетів децентралізацію енергетики, захист критичної інфраструктури, створення резервів пального, автономність водопостачання, підготовку багатоквартирних будинків, збереження кадрового потенціалу комунальних підприємств, раціональне використання бюджетних коштів та ефективну співпрацю з міжнародними донорами.
Водночас для проходження зими необхідно не лише збільшувати ресурси, а й усувати бюрократичні бар’єри, посилювати фінансову дисципліну муніципалітетів та забезпечувати критично важливі підприємства необхідними працівниками.
Головний висновок дискусії полягає в тому, що зима не залишить часу на експерименти. Те, що громади не встигнуть зробити у серпні та вересні, взимку доведеться виправляти вже в умовах морозів, відключень та можливих нових ударів.
Справжня готовність визначатиметься не звітами, а здатністю конкретного міста, громади, підприємства чи будинку продовжувати роботу навіть тоді, коли централізована система зазнає серйозного збою.
