Підготовка до опалювального сезону 2026/2027 років має передбачати чіткий розподіл відповідальності між мешканцями, ОСББ, територіальними громадами та державою. Водночас у разі масштабних атак на критичну інфраструктуру саме держава повинна забезпечити координацію між громадами та організувати переміщення населення.
Про це йшлося під час дискусії «Зима близько: чи готові держава та суспільство?», яка відбулася у четвер, 13 серпня, об 11:00 у пресцентрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна».
Серед учасників дискусії був радник міського голови Вінниці, голова ГО «Українська стратегія» Євген Золотарьов. Він наголосив, що підготовку мешканців до можливих надзвичайних ситуацій необхідно максимально наближати до рівня конкретного будинку.
На його думку, саме ОСББ можуть стати важливою ланкою такої системи, оскільки мешканці вже мають досвід спільного вирішення питань та певний рівень взаємної довіри.
«Є родина чи помешкання, є будинок, краще, якщо це ОСББ, бо там у людей є накопичений певний інституційний досвід і спроможність до взаємодії. Є певний ресурс довіри один до одного, і частину питань можна вирішувати на рівні ОСББ», – пояснив Євген Золотарьов.
Він фактично запропонував вибудовувати систему підготовки до криз за принципом «піраміди»: родина або окреме помешкання, будинок та ОСББ, територіальна громада і, на найвищому рівні, держава.
Громадам потрібні практичні алгоритми
Водночас, за словами Золотарьова, місцевому самоврядуванню та ОСББ бракує методичних матеріалів, які дозволяли б мешканцям конкретних будинків розуміти порядок дій під час тривалих відключень, пошкодження інфраструктури чи інших криз.
«Звичайно, не вистачає методичних рекомендацій. Місцеве самоврядування виробляє їх самостійно, але очевидно, що держава і аналітичне, експертне середовище могли б тут допомогти. Йдеться саме про методичні рекомендації на рівні конкретних будинків і ОСББ», – наголосив радник міського голови Вінниці.
Водночас Україна вже накопичила значний досвід проходження зимових періодів під час повномасштабної війни.
«Останні чотири зими додали досвіду і показали, що потрібно готувати додатково. Це різні види генерації, сонячна генерація і так далі, посилення термомодернізації, розподіл інших об’єктів критичної інфраструктури, додаткові джерела живлення. Усе це вже також стало рутиною», – сказав Золотарьов.
Йдеться про поступовий перехід громад до більш децентралізованої моделі енергозабезпечення та збільшення кількості резервних джерел живлення.
Місцеві громади не можуть впоратися з усім самостійно
Попри накопичений досвід, масштабні удари по критичній інфраструктурі можуть створити ситуації, які виходитимуть за межі можливостей місцевої влади.
«Ми всі розуміємо, що частину питань може вирішити тільки держава», – зазначив Євген Золотарьов.
Серед таких завдань він назвав протидію балістичним загрозам та організацію масштабного переміщення населення.
Особливо складним сценарієм може стати евакуація мешканців із громад, які зазнали значних руйнувань. Для цього, за словами експерта, необхідно заздалегідь визначити громади, готові прийняти людей, оцінити їхню спроможність та розробити логістику.
Така система потребує координації на державному рівні, адже в кризовій ситуації йтиметься вже не про допомогу окремій громаді, а про організовану взаємодію багатьох громад.
«Це питання, звичайно, до держави, до державних органів, бо це координація, яка потребує їхньої включенності вже на горизонтальному рівні між громадами. Вирішити це буде складно», – наголосив Євген Золотарьов.
Таким чином, ефективна підготовка до зими 2026/2027 років має поєднати самоорганізацію мешканців, готовність ОСББ, можливості місцевого самоврядування та централізовану координацію держави.
Дискусія «Зима близько: чи готові держава та суспільство?» була організована Українським безпековим клубом, ГО «Фонд сприяння демократії» у партнерстві з ГО «Громадсько-військовий рух» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
