«Не батогами, а пирогами»: Євген Золотарьов про те, як заохочувати перехід на українську

Перехід громадян на українську мову потребує не лише законодавчих вимог, а й позитивної мотивації. Таку позицію висловив модератор онлайн-частини експертної дискусії Українського безпекового клубу, голова ГО «Українська стратегія» Євген Золотарьов.

Українська як природний вибір

29 вересня 2026 року Український безпековий клуб провів експертну дискусію «Мова як фактор національної безпеки: фундаментальний елемент національної ідентичності».

Захід організували ГО «Український безпековий клуб» та ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя.

Однією з центральних тем стала мотивація громадян переходити на українську. Євген Золотарьов наголосив, що мовна політика має враховувати психологічну реакцію людей, які лише починають змінювати свої мовні звички.

На його думку, категоричне ставлення може сприйматися як засудження. Натомість українську варто зробити частиною позитивного досвіду, пов’язати її з престижем, успішністю та можливостями.

Двоетапна модель переходу

Голова ГО «Українська стратегія» запропонував рухатися до україномовного середовища поетапно. Першим кроком, за його словами, може бути поширення двомовності (нічого спільного з російською як другою державною!) як перехідного етапу, після якого українська має закріплюватися як основна мова повсякденного спілкування.

«Щоб ми менше бідкалися і розводили руками, а зосередилися на тому, як ми можемо позитивно мотивувати наших співгромадян переходити спочатку на дві мови, а потім з двомовної на українську», — наголосив Євген Золотарьов.

Він підкреслив, що такий процес не може бути винятково відповідальністю держави. Значний вплив мають сфери, де люди щодня стикаються з різними моделями поведінки:

  • бізнес;
  • спорт;
  • медіа;
  • масова культура.

Позитивні приклади працюють

Як приклад Євген Золотарьов навів McDonald’s та ПриватБанк. Перехід цих великих брендів на українськомовні інтерфейси та комунікацію, на його думку, показав, що україномовне середовище можна формувати без додаткової конфліктності.

Не менш важливими він назвав рольові моделі. Публічні представники бізнесу, спортсмени, діячі культури та медійні особистості можуть показувати українську як природну мову успішної сучасної людини.

На переконання голови ГО «Українська стратегія», українська має виконувати об’єднавчу функцію. Тому завдання мовної політики полягає не тільки у вимогах щодо її використання, а й у формуванні позитивного образу української мови.

Від «батога» до «пирога»

Підбиваючи підсумки, Євген Золотарьов запропонував приділити значно більше уваги позитивним стимулам.

«Але є абсолютною лакуною ця частина, яка стосувалася б позитивної мотивації, цих все-таки не батогів, а пирогів. І, очевидно, на цих пирогах нам треба сконцентруватися в першу чергу», — зазначив він.

Таким чином, запропонована модель передбачає зміну підходу до мовної політики: замість постійного наголошення на порушеннях і покараннях — створення умов, за яких українська стає привабливою та бажаною.

Позитивна мотивація, якісний україномовний контент, рольові моделі та сприятливе мовне середовище можуть стати важливими інструментами поступового переходу громадян на українську. Дискусія Українського безпекового клубу продемонструвала, що мовна політика дедалі більше розглядається як складова національної безпеки та зміцнення української ідентичності.

Secret Link